tag:blogger.com,1999:blog-24929108749106315202024-02-19T14:33:07.520+02:00barvinkovawho's that girl thereUnknownnoreply@blogger.comBlogger148125tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-5278813958229646102014-12-30T23:12:00.002+02:002015-08-03T22:42:06.844+03:00feels so right<div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">
<a href="http://barvinkova.tumblr.com/archive" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;" target="_blank"><img border="0" height="300" src="https://pp.vk.me/c621416/v621416807/6767/6SD2MnPjmj0.jpg" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>я рада быть мной</b></div>
<div style="text-align: justify;">
быть здесь, сейчас, в том месте, времени, возрасте, окружении, где я есть</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
это невероятное осознание, чувствование - может быть даже впервые в жизни - когда ты понимаешь, что у тебя есть ВСЕ </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
это не значит, что нечего желать (дада, те шикарные часики из вишлиста мне по-прежнему нравятся!)</div>
<div style="text-align: justify;">
это значит - что ты доволен, благодарен и наполнен</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
это так же не значит, что все идеально гладко, но это значит, что ты наконец решаешься быть честным с самим собой - и переживать эмоции, ситуации и жизненные уроки, ничего не избегая</div>
<div style="text-align: justify;">
и это удивительное ощущение :)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>мне во всяких смыслах удалось избавиться от лишнего - и многое приобрести</b></div>
<div style="text-align: justify;">
есть вдохновение и любовь, которыми максимально хочется делиться с окружающими</div>
<div style="text-align: justify;">
есть ободрения и ценные моменты для самых самых близких</div>
<div style="text-align: justify;">
и есть кое-что - что хочется аккумулировать или хранить только для себя</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>этот год был наполнен самыми непростыми событиями</b>, напряженными, пугающими, не умещающимися в понимание и сознание</div>
<div style="text-align: justify;">
но эти штормовые предупреждения всколыхнули и вынесли на поверхность в каждом из нас </div>
<div style="text-align: justify;">
самое сокровенное и неприглядное</div>
<div style="text-align: justify;">
я очень благодарна, что самые мои близкие люди и те, кем я восхищаюсь - здравые и добрые</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>вместе с тем было много моих личных творческих и светлых событий, поездок, самых разных</b> людей, фестивалей, открытий, музыки, фильмов, книг, встреч, котов, моря, прогулок по незнакомым местам, множество нового, что я пробовала делать впервые </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>во множестве сфер я вышла за пределы зоны личного комфорта</b><br />
и это того стоило<br />
<br />
<b>в определенный момент, приходит понимание,</b> что чем больше ты благодарен тому, что у тебя уже есть - тем больше ты получаешь с горочкой - и тем больше можешь делиться со всеми вокруг</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>капитан очевидность сообщает: незримый мир куда реальнее материального</b></div>
<div style="text-align: justify;">
<br />
<b>я дожила до планки, по крайней мере в локальном масштабе^^ когда "а таня барвинкова там будет?"</b> или "просто скажи на входе, что ты барвинкова" и даже "а можно/хочу тебя сфотографировать?" ;)</div>
<div style="text-align: justify;">
если честно, это тешит самолюбие :)<br />
все, минутка тщеславия окончена<br />
<br />
<b>есть такие люди, которых когда встречаешь, кажется "о боже, вот это круто, ты правда со мной разговариваешь?"</b><br />
а потом оказывается, что не эти люди для тебя - а ты для них<br />
от этого они не становятся менее круты и талантливы<br />
наоборот<br />
круто, когда таким людям ты можешь чем-то, как это называется у верующих, - послужить<br />
<br />
но есть также люди - которые для меня<br />
которые не выпивают твои соки - а наполняют, вдохновляют и направляют<br />
и вы неизбежно делаете друг друга чуточку лучше и чуточку настоящее<br />
<br />
<b>впервые в жизни у меня есть по-настоящему мое личное пространство</b><br />
где работает мой режим жизни<br />
и мой личный хаос упорядочен по удобным мне принципам<br />
(и даже есть кусочек фотообоев с водопадом и настоящий котик)<br />
<br />
<b>позволять другим людям заботиться о себе - сложно</b><br />
но, кажется, это приятно и здОрово<br />
и здорОво наверное тоже<br />
<br />
<b>круто, когда у тебя есть команда</b> и партнерские отношения в разных сферах<br />
у меня есть<br />
и я очень благодарна за это<br />
<br />
<b>когда ты пересекаешь границы </b>некоторых своих собственных табу, ты думаешь "все круто, но наверное, однажды я за это поплачУсь"<br />
а потом смотришь по крайней мере на шесть лет назад, и думаешь, "а может я уже как раз поплатилась?"<br />
<br />
<b>наверное, самое важное, чему я научилась в этом году, это осознание, что нет ничего, кроме "сейчас"</b>, кроме этого самого момента, который нужно ловить, переживать и впитывать<br />
<div>
<br /></div>
<div>
<div>
<b>вот этого чувства наполненности и мира внутри, которое наконец-то состоялось во мне, я желаю каждому</b> - несмотря ни на что, что происходит снаружи</div>
<div>
вроде это называется словом "шалом"</div>
</div>
<div>
<br />
с новым годом :)</div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-72795009990012201582014-10-07T00:13:00.003+03:002014-10-07T00:31:17.131+03:00секс і кекс: от мучного отказаться<div style="text-align: justify;">
<b>хотіла дочекатись, коли ж таки буде -10 кг</b>, але тут вже починають питати, як то я так схудла</div>
<div style="text-align: justify;">
(почуваюсь прямо як лариса доліна)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>як такової серії "до і послє" в мене немає</b><br />
тому ось вам просто одразу "послє" (дофантазуйте + 7 кг, яких вже нема)</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhFBRoszUdTB0htYqzYT1FVd2q5ofSRAHyRkKgk8ik_XQ0JEjCEo8zMEG0mrmQbC6ZwOPrtvM2nbpt6bMFHeh3U24CyZ1JGmDNM4dm-LiPlBVD4YrnOM1m3nhiSikOp-LZJItI8jziJdAA/s1600/posle.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhFBRoszUdTB0htYqzYT1FVd2q5ofSRAHyRkKgk8ik_XQ0JEjCEo8zMEG0mrmQbC6ZwOPrtvM2nbpt6bMFHeh3U24CyZ1JGmDNM4dm-LiPlBVD4YrnOM1m3nhiSikOp-LZJItI8jziJdAA/s1600/posle.jpg" height="320" width="240" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
</div>
<a name='more'></a><br />
<br />
<div style="text-align: justify;">
<b>звісно, краще за все піти до дієтолога, звернутись до тренера</b>, осягнути особливості свого метаболізму та здоров*я і всякій прочій kal</div>
<div style="text-align: justify;">
<b><br /></b></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>крім того мій тіпстер без претензії на панацею</b>, або ж супер-відкриття омерики</div>
<div style="text-align: justify;">
(це я тіпа попереджаю на випадок, якщо це читатимуть якісь діти, що потім впадуть в голодний обморок, або дівчата, в яких наприклад гормональні питання - я тут ні прі чьом, увіліваю від атвєтствєнності кароч)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>ітак, аби скинути 7 кг за 34 дні мені знадобилось наступне:</b></div>
<div style="text-align: justify;">
- найкращий друг тайлер дерден, який на початку експеримента на мене волав як переляканий (як полковнікі в стрічках про армію на солдат) - 1 шт</div>
<div style="text-align: justify;">
- талончікі до спорт-зали - принаймні 12 шт на місяць</div>
<div style="text-align: justify;">
- вітамін с - 1 пігулка на день</div>
<div style="text-align: justify;">
- вівсяні пластівці/ вівсянка/ висівки - 1 велика пачка</div>
<div style="text-align: justify;">
- оливкова /льняна олія - 1 баночка</div>
<div style="text-align: justify;">
- друзі-хлопці-тролі, яким на обіді можна віддати картоплю (чи іншу їжу, яку тобі не можна) 2-3 шт</div>
<div style="text-align: justify;">
- самомотивація - 1 велика шт :) (яка, до речі, в процесі трансформувавсь, але то інша історія) і - найважче - постійність</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>сам процес доволі примітивний</b>, тобто таке можна прочитати на стопітсоттищ блогів-шмогів та форумах для мамстерів, які відновлюються після пологів чи дівчат яким треба влізти у випускну сукню 10-річної давності</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
сніданок - ложечка олії, тарілочка пластівців</div>
<div style="text-align: justify;">
обід - овочі, м*ясо (м*ясо, м*ясооо!!)<br />
шось типу непізньої вечері - теж овочі з м*ясцем</div>
<div style="text-align: justify;">
зовсім на ніч - птічкі або яічкі, тобто чисті протеїни</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
протягом дня всілякі яблука, сливи, інжир (потрошечку)</div>
<div style="text-align: justify;">
пити воду, не перегинати із кавою (я інколи перегинаю)</div>
<div style="text-align: justify;">
в ідеалі не вживати алкоголь (бо 1) рідина може потім ще довго триматись в організмі, 2) може пробивати на жор) - мені пощастило, в мене ні 1 ні 2 не працює (емі вайнхауз же, йопте B-)) але краще не зловживати</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>все :)</b></div>
<div style="text-align: justify;">
раз на пару тижнів можна дозволити собі "пир" - до обіду з*їсти вуглі (млинець, шоколад, картоху etc), але лише замість 1 прийому піщі</div>
<div style="text-align: justify;">
я особисто за ці 34 дні таке робила лише 1 раз, аби прискорити обмін речовин, бо вага кілька днів стояла на місці, тіпа уповільнились процеси</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>ясно-красно не вживати</b> жодних вуглів типу печива, випічки, пасти, жодних бананів-картопель, і навіть молочки</div>
<div style="text-align: justify;">
і обов*язково відвідувати тренування</div>
<div>
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>усілякі бабські стрибання і фітнеси не для мене</b></div>
<div style="text-align: justify;">
я в плані спорту соціопат-вбивця, тому мій варіант - навушкники із rage against the machine та доріжка</div>
<div style="text-align: justify;">
як мінімум 60 хв кардіо</div>
<div style="text-align: justify;">
друг казав про "кардіо щодня" але я тайком займалась 3 рази на тиждень, і виходить мені виявилось достатньо</div>
<div style="text-align: justify;">
тут кожен сам собі шукає шлях</div>
<div style="text-align: justify;">
йога, каланетік, пілатес і прочі корисні штуки</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>попереду у мене ще -3 кг до бажаної ваги</b><br />
ну і далі кардіо має змінитися боді-білза, всякими прокачуваннями і басейном в перспективі</div>
<div style="text-align: justify;">
то вже не так цікаво</div>
<div style="text-align: justify;">
<br />
<b>про первинну самомотивацію не розкажу :)</b><br />
але скажу у що вона частково трансформувалась протягом цього експерименту над собою</div>
<div style="text-align: justify;">
ну ясно, що це челендж, виклик собі, але ще - це маніфест про те, що розумній, духовно богатій жінці (*__*) легше привести себе до ладу і додати привабловості, аніж тп-шці додати собі мозку :)<br />
<br />
<b>ще хотіла додати про позитивний приклад</b></div>
<div style="text-align: justify;">
жіночий</div>
<div style="text-align: justify;">
мене не надихають кістляві або сосисочні фотошоплені принцески, які просто собі худі від природи та й годі</div>
<div style="text-align: justify;">
<b><br /></b></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>мене надихають жінки (і впринципі люди), які працюють над собою</b>, докладають зусиль - і мають результат</div>
<div style="text-align: justify;">
для мене взірцем стала ізабель гоуларт <a href="http://instagram.com/iza_goulart">http://instagram.com/iza_goulart</a>, яка виглядає бездоганно і безупинно підтримує себе в ідеальній формі<br />
і (ближче до тіла)) - альона фуцур <a href="http://instagram.com/alnozima">http://instagram.com/alnozima</a> - запальна піджейка, хореограф, та організатор денс-студії "Bye, Dad!" у львові</div>
<div style="text-align: justify;">
як на мене - альоночка - взірець ідеальної жіночної привабливої фігури (до того ж вона чудова дівчина і людина)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>краса врятує світ, лише за умови, що вона духовно та свідомо наповнена зсередини</b> (не силіконом ;))</div>
<div style="text-align: justify;">
дівчатка, не лініться, не здавайтесь, піднімайте свої жопé з диванів, та ідіть прикрашати собою світ :)</div>
<div style="text-align: justify;">
якщо вже такому лінивому щодо самого себе, суїцідально-дипресивному створінню як я стало сили волі, то вам стане і поготів ;)<br />
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
всім добра :)</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-17311035022575169352014-06-29T14:09:00.002+03:002014-06-29T14:10:21.152+03:00вандер вуман<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://dccomicsnews.com/wp-content/uploads/2013/11/WonderWoman_by_els3bas.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="http://dccomicsnews.com/wp-content/uploads/2013/11/WonderWoman_by_els3bas.jpg" height="480" width="640" /></a></div>
<br />
<div style="text-align: justify;">
стариє пєсні о том же</div>
<div style="text-align: justify;">
натрапила на чергову статтю про <a href="http://top.thepo.st/472854/Esli-jenschina-vklyuchaet-rejim-ekonomii-znachit-ona-vyiklyuchaet-jenschinu" target="_blank">жіночність і економію на сєбє</a></div>
<div style="text-align: justify;">
і прямо буревій емоцій піднявся у мене всередині</div>
<div style="text-align: justify;">
</div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
по-перше, найнеприємніше визнавати, що одна з глибинних причин синдрому супєр-женщіни, яка всєх спасьот - це гордість -___- </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
по-друге, це безсила злість на різновікових принцес, яким не потрібно докладати зусиль, аби отримати все, що завгодно - достатньо змахнути віями і прикрашати собою світ</div>
<div style="text-align: justify;">
я не хочу нічого не роблячи сидіти на сраці і махати віями, мені подобається працювати і залучатись до різних активностей, робити внесок у світ навколо, але мимоволі задумуєшся - де справедливість? -___-</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
по-третє - і так буває кожного разу, - тільки-но стряхнеш із себе супергеройські доспєхі і влаштуєш собі пригоду чи накупиш нарешті засобів для втомленої недоспаної шкіри обличчя - аж раз! - несподівано надходить сигнал sos - як обов*язкова процедура періодичного щеплення від близьких, і ти вже за стійким відпрацьованим рефлексом несешся як чіп із дейлом на поміч</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
а головне - тебе ж ніхто не примушує наче, але сидить всередині якась вшита за замовченням функція, яка щоразу активується і спалахує червоними мігалками швидкої допомоги - доки ти тієї допомоги не здійсниш</div>
<div style="text-align: justify;">
близькі це вже добре вивчили, і іноді навіть мимоволі провокують спрацювання тих твоїх внутрішніх датчиків</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
і далі, думаю собі, точно не хочу дочку)</div>
<div style="text-align: justify;">
бо не маю жодної гадки, як вирощують принцес-бєлоснєжок</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
#такоє #ізжизніженщіни #мінуткасаможаління</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-88669836303957771212014-06-29T01:59:00.003+03:002014-09-21T12:29:46.073+03:00#файнемістотернопіль: артзапой<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<div style="text-align: justify;">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://fbcdn-sphotos-c-a.akamaihd.net/hphotos-ak-xpf1/t1.0-9/10009870_10154020527115235_810996346_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="223" src="https://fbcdn-sphotos-c-a.akamaihd.net/hphotos-ak-xpf1/t1.0-9/10009870_10154020527115235_810996346_n.jpg" width="400" /></a></div>
<br />
<i>потяг, плівка, душевна акустика до мурашок, карма кава, поезіі, багато сонця, ніч короткого метру непростих стрічок, медовий полин, прохолода і трохи лінивого релаксу...</i></div>
<div style="text-align: justify;">
</div>
<a name='more'></a><div style="text-align: center;">
***</div>
<div style="text-align: justify;">
певно дурна звичка ділитись <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2014/06/blog-post.html" target="_blank">спогадами, коли вони вже майже зовсім охололи</a>, і потрібно підігрівати їх мікро-хвилями зеленого чаю з лимоном та мелодіями меланхолічного солопіано<br />
замість того, аби ділитись свіжо-спеченими враженнями, я лишаю їх всередині аби трохи акумулювати і далі ще деякий час зігріватись ними як пресованим волокнистим топливом<br />
<br />
отож, внєзапно починаю<br />
оскільки під час подорожі до тернополя я потрапила в один вагон із КГ, то волонтери Алекс і Віка, які зустрічали хлопців, і мене прийняли як пачьотного гостя із дніпра :) за що їм велике дякую<br />
завдяки піклуванню і увазі цих чудових рєбят-волонтерів я познайомилась напевно із найцікавішим тернополем, справжнім файним містом<br />
<br />
це такий собі старс холлоу із дівчат гілмор, або ж містечко із молодіжного серіалу, де всі всіх знають, всі молоді, яскраві, хіпстеруваті, їхні голоси чути в рекламі на місцевому радіо з гучномовця на центральній вулиці міста, вони влаштовують події, що збирають молодь, гурти, письменників та поетів з усієї країни, вони свідомі і амбіційні, щирі і подекуди наївні, невпинні і повні наснаги, наче всередині в них нескінченний запас сонячних батарей, вони ворк хард і паті хард<br />
<br />
спостерігала за всими цими дітьми, всередині захоплювалась ними, і вперше за останній час подумала, чи не піти собі довчитися на учілку вишів і не переїхати до західної і влаштуватись викладати у таких от неймовірних дітей..) накотіло прямо..<br />
<br />
<div style="text-align: center;">
* * *</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://www.maxim.te.ua/wp-content/gallery/mystetskyj-festyval-ji-den-1/DSC_9973.jpg?img=9410" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="http://www.maxim.te.ua/wp-content/gallery/mystetskyj-festyval-ji-den-1/DSC_9973.jpg?img=9410" height="424" width="640" /></a></div>
<br />
перше, заради чого понесло мене до мистецького молодіжного фесту, то звісно акустика<br />
потрапили мені до вух багаторазово згадані рідні КГ, Один в каное, які стались для мене аж вдруге цьогоріч та Медовий полин, хотілось дуже почути також голос Колоса, але наша "зустріч" сталась трохи пізніше<br />
<br />
поза межами музичної складової, яка мені як мати рідна, відбувалось дещо, чого ніколи в мене не було<br />
точніше могло би бути напевно, якби я в 14 років не з панкотою місцевою та геві-метал гуртами старшого бро висіла по рок-клубах, а старанно продовжувала відвідувати літ гурток в студентській бібліотеці<br />
може я зараз маю відкусювати та пережовувати шматочки шкіри з ліктів, але на той момент тусіч із пані Лесею Степовичкою, та иншими регіональними зірками сучасної української літератури мене з якихось причин не надихнули<br />
це все тлєтворноє вліяніє неінтелігентної сім*ї коли що)<br />
<br />
повертаючись від потокоподібного безсвідомого відступу до подій фесту - відбувалось там цілком і абсолютно мистецьке явище - літературне, художнє, фото- та кінематографічне<br />
<br />
пронизливі, ясні, свідомі, пережиті і щирі - авторські вірші читали дітки<br />
і це не були поезії штибу кров-любов<br />
це були дзеркала подій, дзеркала внутрішніх переживань і думок<br />
непростих, натхненних, сповнених невимовного жалю та піднесених сподівань<br />
<br />
були поезії, були історії, світлини, ілюстрації, інсталяції, відео-арт<br />
все це було справжнім і живим<br />
і тому за живе задівало..<br />
<span style="text-align: center;"><br /></span>
<span style="text-align: center;"> * * *</span><br />
<div style="text-align: center;">
<a href="http://cs617420.vk.me/v617420807/15882/OaM-deO3src.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="http://cs617420.vk.me/v617420807/15882/OaM-deO3src.jpg" height="432" width="640" /></a></div>
<br />
окрім основної - мистецької - складової, як я люблю був час для прогулянок разом із своєю тінню, плівковим кеноном, та замиленою мильницею, якою я намагалась задокументувати фрагменти життя файного міста, аби зліпити потім хоум-мейд-відео<br />
треба таки зліпити, до речі<br />
<br />
був час, аби заблукати - топографічний кретинізм завжди вірний супутник моїх подорожей :)<br />
і далі - був переведений час :) який наразі лишається загадкою для мене: як потяг, виїжджаючи із пункта а в минулому часі, встигає потрапити у пункт б у майбутньому - коли годинник переводять вперед? лишаю цей секрет на (полу)проводників та диспетчерів (маргарет тетчер)<br />
<br />
попри короткий час - який втім був неймовірно насиченим - тернопіль зайняв особливе місце в моєму серці, як свого часу затишна малесенька умань :)<br />
а далі - був мій невідворотньо коханий - львів.. несезонний, прозорий, насичений справжністю щоденного його життя, із трамваями, газетними кіосками, кавою та прогулянками-прогулянками-прогулянками...<br />
<br />
<i>#львівзамістьтисячіслів :</i><br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs617420.vk.me/v617420807/1588b/HKo67O_e1jA.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="http://cs617420.vk.me/v617420807/1588b/HKo67O_e1jA.jpg" height="432" width="640" /></a></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-22226020479181611382014-06-29T01:54:00.004+03:002014-06-29T01:56:50.777+03:00океан<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://img.lostpic.net/images/f01a889d3ce4bb16a5152f9f07403a69.png" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="http://img.lostpic.net/images/f01a889d3ce4bb16a5152f9f07403a69.png" height="272" width="640" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
інколи відчуваю себе океаном</div>
<div style="text-align: justify;">
із солярісу</div>
<div style="text-align: justify;">
я наче створюю форми, уявлення для людей про себе - які вони здатні прийняти і перетравити, гарантовано не отримавши виразку шлунку чи ізжогу</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
це такий собі захисний шар, сплетений із цілого розмаїття дрібниць - рис, зевгм, підкочених джинсів, невимушене виконання неписаних, але очікуваних інструкцій</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
не так багато людей, що перетинаються окружностями своїх життєвих кіл з моїєю, є лікарями чи суддями</div>
<div style="text-align: justify;">
але чомусь так багато з них вельми охочі виносити вироки і ставити діагнози</div>
<div style="text-align: justify;">
подекуди це тішить, подекуди втомлює</div>
<div style="text-align: justify;">
втім не маю жодного бажання переконувати, доводити чи то пояснювати</div>
<div style="text-align: center;">
<br /></div>
<div style="text-align: center;">
***</div>
<div style="text-align: justify;">
завжди уявляла собі той океан густою - густіше аніж наваристий бульйон - субстанцією, крізь яку чомусь час від часу пульсує електричний струм</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
цей персонаж для мене загадковий і неосяжний навіки</div>
<div style="text-align: justify;">
зараз подумалось - можливо це навіть прообраз Бога</div>
<div style="text-align: justify;">
#оцетакнесподіванка #ночноє</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-26598493303193607742014-06-09T00:23:00.002+03:002014-09-21T12:23:19.191+03:00увертюра перед початком дуже жорсткої подорожі<div style="text-align: justify;">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://scontent-a.xx.fbcdn.net/hphotos-xfp1/t1.0-9/969309_10154016735210235_1803580672_n.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://scontent-a.xx.fbcdn.net/hphotos-xfp1/t1.0-9/969309_10154016735210235_1803580672_n.jpg" width="320" /></a></div>
бачили картинку в мережі про дівчинку, що ненавидить планування, аби нічого не скасовувати і лишатись спонтанною?<br />
ага, так то про мене<br />
<br />
нащастя, в нас на роботі не потрібно їбошити аж 6 місяців, перш ніж отримаєш змогу піти у відпустку, втім все ж деякі правила існують - типу підтверджувати відпустку як мінімум за місяць до її взяття<br />
<br />
я люблю свою роботу і людей там, але якось довела себе до стану "іщо-чучуть-і-я-звільнюсь" - що в перекладі на загальнолюдську має звучати як "та-піди-вже-у-відпустку-перепочинь-і-перестанеш-ненавидіти-світ" :)<br />
<a name='more'></a><br />
отож, рішення вирушити у подорож було спонтанним, і почалось із того, що я раптом побачила у Кімнати Гретхен репост про мистецький фест "Ї", що мав відбутись у тернополі наприкінці березня/початку квітня<br />
<br />
по-перше, я жодного разу ще не бувала в тернополі<br />
по-друге, мистецький фест мене заманював молодіжністю, літературою та музичним лайн-апом, типу Кімнати, Один в каное та Колосу з Фіолету (звісно, вишенькою на торті була Карпа, але)<br />
по-третє, там же зовсім поряд львів, думала я, і як же не заїхати туди, адже <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2012/12/blog-post_30.html" target="_blank">я там була лиш раз</a>, до того ж "набігом" вихідного дня із кількома вагонами несамовитих студентів, ну і з Бубликом так і не розвіртуалилась тоді<br />
і далі, - ворушилось сплетіння думок у єдиній ізвілінє, яка існує у жіночій голові, - чому б не навернути коло і не заїхати до синьоокого - моря і Макса, адже я так ше із торішнього вересня досі не потрапила до одеси<br />
<br />
поклавши руку на серце, маю зізнатись, що дещо я таки планую<br />
наприклад, квитки на потяги, на фест, питання житла і приблизну кількість мільйонів, які б я могла витратити<br />
<br />
крім того, мені знадобилось заздалегідь позичити наплічника в Кармазіна, шапку у Рыжего, запастись плівками для документування миттєвостєй і частинок цього світу, а також прихопити нєб*ющуюся ванільну чашку, яку задаріла мені Кетрін Деньове<br />
<br />
моя подорож почалась вночі одного четверга наприкінці березня, коли подаючи квитка (напів)проводнику, я зустріла дві треті Кімнати Гретхен, які по волє случая мали їхати зі мною в одному вагоні, і завдяки хлопцям мені пощастило із абсолютно незапланованим (окрім фесту) часом у тернополі<br />
<br />
<i><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2014/06/blog-post_29.html" target="_blank">#файнемістотернопіль: артзапой</a></i></div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-13207781222889980332014-05-11T21:33:00.004+03:002014-05-11T21:41:46.837+03:00спишемо на температурупроводити спітнілою долонею по шерсті кішки - це моє спілкування з тобою<br />
мої фейли - це спілкування з тобою<br />
мої недосипи і перевтоми - це спілкування з тобою<br />
зазирання в пустку самої себе всередині - це спілкування з тобою<br />
закладені зсередини вуха - це спілкування з тобою<br />
тривожний пульс - це спілкування з тобою<br />
уривчастий гарячий подих уфо з-поза стіни - це спілкування з тобою<br />
пусті тихі нічні вулиці, що пахнуть цвітом акації та скошеною травою, - це спілкування з тобою<br />
побачення і недоречні жарти - це моє спілкування з тобою<br />
торкатись кінчиками пальців инших життів - це моє спілкування з тобою<br />
гудіння вентилятора - це моє спілкування з тобою<br />
мої невідворотні втрати - це спілкування з тобою<br />
усе навколо, кожна істота, кожна подія, кожен дотик, кожна розмова чи нерозмова - все це лиш прояв нашого з тобою спілкування<br />
наших з тобою стосунків<br />
насправді у світі є лиш ти і уявна, уявлена тобою, я<br />
<br />
такі-то справи<br />
такі-то розмови з Богом<br />
<br />
<br />
<iframe frameborder="no" height="450" scrolling="no" src="https://w.soundcloud.com/player/?url=https%3A//api.soundcloud.com/tracks/9616102&auto_play=false&hide_related=false&visual=true" width="100%"></iframe>Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-87164925420210696202014-03-23T15:10:00.000+02:002014-03-23T15:14:23.377+02:00еще раз про любовь<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://scontent-a-fra.xx.fbcdn.net/hphotos-frc1/t31.0-8/1957742_10153995021375235_239370755_o.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="360" src="https://scontent-a-fra.xx.fbcdn.net/hphotos-frc1/t31.0-8/1957742_10153995021375235_239370755_o.jpg" width="640" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
вже вдруге мої улюблені котики <a href="http://vk.com/thebajikans" target="_blank">The Bajinaks</a> рятують мене краще за будь-які антидепресанти</div>
<div style="text-align: justify;">
музика, любов, щирість, емоції і справжність діють сильніше за трудо- чи ще якийсь там -голізим, до того ж не викликають жодних шкідливих побічних ефектів</div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
цікаво, що рівнісінько рік тому - 21 березня 2013 вперше почула їх і дізналась про них</div>
<div style="text-align: justify;">
і ось - 21 березня 2014 вони виступили у Дп </div>
<div style="text-align: justify;">
щось у цьому певно є, магія все тієї ж давньої теорії зіп-архівності світу</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
свідомість свідомістю, але чесно у мене вже стається певна інформаційна інтоксикація, і хочеться випити водички та пакован активованого вугілля, аби трохи абсорбувати та вивести із мозку пакован термінових загрозливих повідомлень, пізніше спростованих, тому ціла доба без політики і новин на фоні, нечувана нині розкіш і відпочинок)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
лише час з неймовірними людьми, можливість випасти із цього світу, просто бути і насолоджуватись моментом</div>
<div style="text-align: justify;">
тобто взагалі-то те, що я і так маю робити аби бути щасливою, але роблю так рідко, натомість регулярно стресуючи себе)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
ідеальний ранок - це коли прокидаєшся, а поряд снять і також прокидаються крутезні музиканти - по совмєстітєльству сонні котики, надворі сонячна синьоока весна і на тебе чекає лінива субота, сповнена теплого спілкування, чудової музики і просто життя</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
а ідеальний вечір напередодні - це пламєнниє рєчі Сані про те, про що я думала колись, вкотре розкачуючи з друзями радіо колайдер, я вірю в ту саму хвилю, про яку говорив Саша, яку мають схопити наразі молоді-талановиті-щирі </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
це як музичний євангелізм<br />
це як про британські 60-ті за часів молодості Річі Бренсона та музикантів - нині легенд. </div>
<div style="text-align: justify;">
треба було увімкнути диктофона, то було би краще і життєвіше за будь-які форматні в*ю</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
одна мрія ідіота щодо концертів The Bajikans у Дп збулась, тепер мрію якОсь вирушити у тур чи то просто автостоп разом з хлопцями та плівковими фотіками і зазнімкувати їхні пригоди і мандри для історії.. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
p.s. плітки з-за лаштунків какбе намєкают, що The Bajinaks повернуться до Дп у травні, треба йти ;)<br />
<br />
<i><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/09/toliques-happy-camper.html" target="_blank">таким було моє перше знайомство із хлопцями наживо</a></i><br />
<i>а <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/05/blog-post_10.html" target="_blank">так я у них невідворотньо закохалась</a></i></div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-65253371014709865912014-03-07T01:19:00.002+02:002014-03-07T01:34:22.514+02:00про лакмусові папірці, наляканих хлопчиків та весняне загострення<div style="text-align: justify;">
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://sanabis.ru/sanabis/color_liquid/liquid_8.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="http://sanabis.ru/sanabis/color_liquid/liquid_8.jpg" height="215" width="320" /></a></div>
<ul>
<li>ці часи і ці події - чудові лакмусові папірці </li>
<li>пости не змінюють ситуації в країні. вони змінюють твоє ставлення до ситуації в країні </li>
<li>інформаційний передоз знижує поріг чутливості, і одного дня твоя колега починає дивитись новини як кіно, задля розваги чи то холоднокровної критики</li>
<li>у час весняного загострення повертаються твої давні уявні друзі-дзен-буддисти, переконані у тшєтності усього сущєго і трощать захисний пластиковий ковпак навколо твого мікро-всесвіту<a name='more'></a></li>
<li>створити, оприлюднити і поширити фейк наразі так легко</li>
<li>вкотре переконалась, що деякі жінки у хорошому розумінні - гот болс. і успішно ними користуються </li>
<li>загроза війни дуже яскраво відсканувала наявність у чоловіків справжніх ознак належності до чоловічої статі. я виключно усіма кінцівками за мир. але реакція на цю загрозу з боку чоловіків дуже показова. хто кого у такому випадку має захищати і заспокоювати? правильно. втім більшість знайомих мені мущинчиків наклали в штани. недозрілі налякані маленькі хлопчики за 100 і за 30 (кг і літ відповідно)</li>
<li>яке щастя, що найближчі і найдорожчі мені люди - адекватно і ясно мислячі. і відважні</li>
<li>молоді мами маленьких дітей і вагітні жінки - також</li>
<li>не зазрдю я людям, які складають підручники з історії</li>
<li>ці часи вартують того, аби із серця країни і по всих містах з найголовніших сцен лунало "слава Ісусу Христу". це не іронія</li>
<li>православним священникам - респект</li>
<li>недивлячись на те, шо все це певно і є гра двох сторін на землі третьої - нашої - все ж не варто вдаватись до абсолютного цинізму</li>
<li>хтось певно багато на всьому цьому заробив</li>
<li>хочеться, аби пані домогосподаркого типу, які вочевидь мають секретний зв*язок із Пентагоном, нарешті замовкли і пішли знімати бігуді з волосся і огірки з очей </li>
<li>не панікуйте, бережіть себе і одне одного</li>
<li>одного дня все владнається. потрібно готуватись до нього. цього дня</li>
</ul>
</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-75461119114496600372014-02-22T03:56:00.002+02:002014-02-22T04:07:30.285+02:00Good Bye, Lenin!<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs311331.vk.me/v311331807/aed0/lXvTvqJYMzQ.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="http://cs311331.vk.me/v311331807/aed0/lXvTvqJYMzQ.jpg" height="400" width="225" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
сидиш собі така ненафарбована домашня, ісиш червону капусту з оливками, дивишся Шустера, в якого зійшла з обличчя засмага типу "морква", аж телефонує тобі дитина (не питайте) і каже: "ми тут ета, Лєніна валім, приєжжай, а?"</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
біжиш до ноута, до стріма, дивишся, аж тут давній приятель, який тривалий час проживав у Дніпрі, слідкує за подіями в Україні протягом трьох місяців, та намагається розкласти усе по полицях для своїх РФ знайомих, бо наразі проживає в Москов, питає: "ти там?"<br />
<br />
це знов такий момент, коли ти думаєш, невже ти зараз лише втикатимеш в монітор, коли це все відбувається в 20 хвилинах від тебе. в реальному часі. в голові прокрутилися неясні кадри з тєлєка із 91-го, путч, броньовик, Єльцин. і ти сама себе питаєш: "ти там?"</div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
таксі, 20 (а то й менше, після десятої світлофори майже скрізь вимкнено) хвилин і ти там. </div>
<div style="text-align: justify;">
дехто каже, що їм шкода пам*ятника, або шо то ми доїбались до каменя (перепрошую у жінок, дітей та крайнє благочестивих віруючих), кожен знов-таки, вільний мати свою думку. мені особисто того пам*ятника не шкода. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
лишіть співчуття древнім бабцям, які все життя пахали і отримували копієчну зп, а наразі мають таку ж пенсію, при цьому не уявляють собі шо воно таке подорожувати щороку до Британії чи Домінікани, зробити собі пристойні зуби (не золоті і срібні), вдягатись не у сінєнькій скромний платочєк та затягані чуні, водити авто, та взагалі добре почувати себе в 70+, бо в тебе притомний лікар, а самі лікування чи то візити до поліклініки безкоштовні, адже під час працездатного віку з твоїх коштів відбувались відчислєнія не в кишеню якомусь упирю, а тобі ж самій у мед страховку. їм це невідомо. нажаль. що там бабці. навіть моїй мамі це ще не дуже відомо. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
втім, їй теж не шкода Лєніна, а його пам*ятника й поготів. і я нею пишаюсь.</div>
<div style="text-align: justify;">
більшість знайомих скаржиться, що їм доводиться переконувати своїх батьків за 50, що Вітьок зло. моїй мамі майже 60 :) і вона настіки кипить гнівом до різного роду несправедливості, що й сама здатна переконувати дідів та бабусь в чергах у магазах і приватбанках.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br />
повертаючись до пам*ятника. це не геройство, але в даному випадку і не вандалізм. це символізм, як на мене. це як поховати у саду в коробочці з-під цукерок свої занотовані "не можу", як буквально прибити до дерев*яного хреста папірці зі своїми гріхами, як позбутися речей з минулого, знищивши їх. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
і бути там це теж не геройство. це всотувати наживо ті емоції. це торкнутись подій тут і зараз. це бути спостерігачем, співучасником, частиною усього цього.</div>
<div style="text-align: justify;">
уявляю, а точніше, звісно зовсім не уявляю, який драйв і яка сила відбувалась та відчувалась увесь цей час на Київському Майдані, якщо навіть на нашому локальному на півтори-дві тисячи людей цього вечора було настільки круто.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
хлопці у балаклавах, з палицями та дитячими оченятами обережно але впевнено відтісняли нас подалі від пам*ятника, коли наближалась можливість його розхитати; відловлювали поодиноких чи то тітушок, чи то просто замолодих і випивших соратників Лєніна, чи то засланців Ступака, та випроводжували їх; закликали до тиші у найважливіші моменти, коли відчайдушні "альпіністи" дерлися драбиною без жодних страховок, єдиною страховкою було щільне кільце хлопців під пам*ятником, щоби зловити чи то амортизувати, якщо альпіністи зірвуться. нащастя, не зривались. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
декілька годин вони випробовували різні троси, які щоразу зісковзували чи надривалися. один такий надрив вартував одному з хлопців серйозної травми голови, його одразу ж доставили до швидкої, які чергували неподалік. колеги-"екстримісти" з інших регіонів, вже досвідчені леніно-звальщики, слідкували за подіями та давали поради, вдатись до техніки. нарешті звідкись узявсь кран, який і наніс фінальний удар стійкому пам*ятнику (якому, як сказали глядачі стріму, треба поставити пам*ятник за стійкість).</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
останні кадри додивлялась також в онлайні, щойно повернувшись.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
це маленький епізод. малесенький. але для мене (і певна, що не тільки для мене) дуже символічний. я люблю Дніпро, втім для мене він поділяється на богєму і гопничків (треба себе кудись класифікувати, тож класифікую до гопничків)) але отакі події, як і пікети напередодні, додають +100 до цієї любові :) і сповнюють натхення і сили </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
і ще не зовсім в тему, але давно ця думка кружляє моєю звилиною: українці неймовірні люди. і я дуже і дуже рада, що помилялась, називаючи своє покоління стертим.<br />
люди, ви такі круті!<br />
про хто ще крутий, поділюся пізніше, бо четверта ранку все ж ..)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-41988794948241420072014-02-17T00:45:00.001+02:002014-02-17T01:00:45.612+02:00про майдан в голові (с)<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://storage1.censor.net.ua/images/7/6/f/a/76fa918ecfd6441968fdac5f180751a5/640x480.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="http://storage1.censor.net.ua/images/7/6/f/a/76fa918ecfd6441968fdac5f180751a5/640x480.jpg" height="240" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
спочатку, як звичайно, це мав би бути пост про гіркоту та упередженість, якими здебільшого наскрізь пропитано моє ставлення до більшості віруючих (маю на увазі усіляких протестантів), зокрема через упередженість, та обмеженість тієї більшості - у питанні, який не обсмоктав як мозкову кістку під час готування холодцю, лише ледачий, - у питанні Майдану. це певно я той ледачий і є.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
де з ким сперечалась. де в кому не розчарувалась, а навіть навпаки. але здебільшого, дочекалась, поки гіркота та бунт проти тої обмеженості (на місці якої власне має бути як раз ясність мислення, готовність розглянути питання з різних кутів, у мене завищені вимоги до віруючих, пробачте) перегоріли і перетворилися на купку безбарвного беземоційного попелу.</div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
хто хоче думати - той думає. хто хоче насичуватись негативом, аби потім отруйно ним бризкати на всі боки - тому не завадиш. чимало виявляється, на превеликий жаль, людей, які замість найяскравішої та ніжнішої в світі квіточки побачать купку смердючого гною. не вміщується в моїй трубочці між вухами, як їм вдається така чорна магія. одна людина порадила мені дозволити кожному мати свою думку, отож я припинила будь-які спроби мєтать бісєр і молнії. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
ведучи віртуальні та вербальні баталії із диванними експертами, втім, і сама я була таким самим експертом. але ж як написав мені один хлопчина, своїм дітям потім не поясниш, що на користь революції та суспільства ти ретвітив та репостив якісні новини та термінові повідомлення. нє прокатіт. тому я шукала можливості "послужить". і як це зазвичай буває, ця можливість знайшла мене сама, ідучи назустріч. наразі зарекрутувалась до команди перекладачів-волонтерів, які власне перекладають термінові, аналітичні та просто важливі матеріали іноземними мовами для <a href="http://euromaidanpr.wordpress.com/" target="_blank">іноземних ЗМІ</a>. це той самий момент, коли ти відчуваєш, що недаремно переводиш кисень на землі. це майже поспіль протягом тижнів безсонні ночі, але це усвідомлення, що хоча ти лишень маленька краплина - але ж в океані.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
що ж стосується мулу та лайна, які повиносило цим штормом на поверхню, не дивлячись на сумнозвісну гіркоту, є в цьому і позначка "плюс". особисто для мене позиція людей щодо усього, що відбувається, дуже яскраво окреслила, що там взагалі у людей в голові коїться, і чи варто з ними йти в гори, як ми характеризували рівень довіри у школі. отож бо так воно і є, "майдан у кожного з нас в голові", як сказала та сама нині близька мені людина.</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-22749908965725350802014-01-05T22:44:00.004+02:002014-01-11T20:39:52.622+02:00(с)приймати частинами: барвінковий 2014-й: 1<span style="text-align: justify;">отож, нахвалившись, яким був ушедший рік для моїх </span><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/12/2013-3.html" style="text-align: justify;" target="_blank">вух, зіниць</a><span style="text-align: justify;">, </span><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/12/2013-2.html" style="text-align: justify;" target="_blank">п*ят</a><span style="text-align: justify;">, та загалом внутрішнього мікро-всесвіту, переходю до щорічних барвінкових обіцянок</span><br />
<div style="text-align: justify;">
оскільки обіцянки головним чином дані собі, і я не любитель ділитись деталями планів, то в подробиці поринати не буду. лиш скажу, що в моєму плані більше 50 пунктів :)<br />
<br />
я і до року коняки усю дорогу пахала, життя коротке, добрих людей навколо чимало, але трапляються і ті, хто неодмінно харкане тобі у самісіньку душу, валшебнік в галубом вєртальотє не прилетить, отож шоб хоч трохи дати собі раду, більшість из тих 50-ти пунктів спрямувала і присвятила я собі самій і здійсненню чогось такого, що не те щоб є життєво важливим, але неодмінно хочеться спробувати, поки не настав кінець світу чи підарешт підарештович не закатав нас усих ув асфальт<br />
<br />
наприклад, вивчати французьку<br />
або вчитись грати на ф-но<br />
чи взагалі нечувана розкіш - висипатись)<br />
звісно, недивлячись на те, шо у мене як і у всих жінок в голові лише одна трубочка, яка тримає вуха, є в обіцянках речі цікавіші, аніж прості дівочі радощі життя<br />
<br />
але цікавіше - дізнаватись вже про їхню реалізацію і результати, аніж просто розводити балачки<br />
тож, до зустрічі у 2014<br />
<br />
і в якості вишеньки на тортику обіцянок - трохи романтики та лірики від Львівського гурту, якого також сподіваюсь одного дня почути наживо..</div>
<iframe allowfullscreen="" frameborder="0" height="344" src="//www.youtube.com/embed/tYYYxpdyaLs" width="459"></iframe><br />Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-47068820695412005612013-12-31T10:47:00.006+02:002014-01-11T20:36:33.937+02:00(с)приймати частинами: барвінковий 2013-й: 2<div style="text-align: justify;">
беручи із своєї ех-Собакарши приклад, ще минулого року запровадила собі таке правило: відкривати щороку для себе принаймні два нових місця. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
торішніми відкриттями стали весняна <b><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2012/08/blog-post_14.html" target="_blank">Одеса </a></b>та першо-грудневий <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2012/12/blog-post_30.html" target="_blank"><b>Львів</b></a>, на 2013 записала собі відвідати Грузію та Пітер (а саме Фотосушку на її батьківщині). план вдалось виконати лиш на половину, втім подорожей було чимало, зокрема до міст та містечок, де ще не ступала нога барвінкової людини. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
невеличкі самостійні подорожі подобаються мені тим, що ти вчишся класти у наплічника лиш найнеобхідніше та покладатися лиш на себе. а ще я певно фартова (тьху-тьху-тьху) або безголова :)) </div>
<div style="text-align: justify;">
<br />
<a name='more'></a><br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>п*ятки</b></div>
<div style="text-align: justify;">
</div>
<ul>
<li style="text-align: justify;">все ще у мене в голові росте, як пухлина, ідея про принаймні тижневу автостоп-подорож по теплу, і тут окрім мануала для автостопщика-чайника, потрібен більш-менш притомний мущіна, бо фарт-фартом, але рушати в таку подорож самій-самісінькій все таки стрьомняк. втім, одного разу цьогоріч я несподівано для себе стопнула до <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/03/greenday.html" style="font-weight: bold;" target="_blank">Запоріжжя</a></li>
</ul>
<ul>
<li style="text-align: justify;">плановим відкриттям стала подорож до <b><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/06/blog-post_7324.html" target="_blank">Грузіі</a></b>. це була перша заграніца для мене і просто неймовірна країна</li>
</ul>
<ul>
<li style="text-align: justify;">далі було місто <b><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/07/blog-post.html" target="_blank">Че</a> </b>:) несподівано, з квитком в один бік і абсолютно незнайомим каучсерфером, який хостив мене там. це була в певному розумінні подорож-виклик собі самій, головним чином через те, що я там потрапила під рясну зливу, і не мала можливості привести волосся до прілічного стану, це моє слабке місце -__-</li>
</ul>
<ul>
<li style="text-align: justify;">ще одна емоційна, але організована, подорож відбулась влітку до <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/09/toliques-happy-camper.html" style="font-weight: bold;" target="_blank">Донецьку</a>. власне організованою вона була завдяки Сашку К. який подбав про все, починаючи від зустрічі мене з експресу, до їжі, теплої кенгурушкі, парасольки, ночівлі та развлєчєній, за що йому та його вірному другові Толічкє величезне дякую. Саша у минулому вчитель, і ці скіли "піонєрвожатого" нікуди не дінеш ;) (<i>по собі знаю ^_^</i>)</li>
</ul>
<ul>
<li style="text-align: justify;">ще було дві подорожі до <b>Києва</b>. одна робоча влітку зовсім на декілька годин, така нонстоп-зйомочна, і друга свіжа груднева. поки весь свідомий народ прибував на перше Євромайдановське Віче, я їхала до своєї малої Ольки і Фредічки Дарста, на зустріч з яким чекала вже кілька років, і останні три з них жорстко тупила з купівлею квитка на його гіг. </li>
</ul>
<div>
<div style="text-align: justify;">
<b>со2</b></div>
</div>
<div>
<div style="text-align: justify;">
окрім музично-фотографічних ін*єкцій, я зовсім трохи шось читала і зовсім трохи шось переглядала. із того, що була здатна перетравити на со2...</div>
</div>
<div>
<ul>
<li style="text-align: justify;">перше в моєму житті повноцінне стереокіно - про зомбі, Бред Піта і прочі штуки <b>Світова Війна Z</b>. походження та еволюція зомбі це явно не моя тема, втім, переглянути було цікаво. у кіно. ну і ідея про те, що стрічку знято за фрагментом однойменної книги, звісно тішить мене, як філолога. одного дня певно прочитаю</li>
</ul>
<ul>
<li style="text-align: justify;"><b>Великий Гетсбі</b> - вже друга стрічка за Фітцджеральдом, яку переглядаю. і розумію, що він щось зовсім не моє. хоча знов-таки, переглянути саме в кінотеатрі - єдиний раз - а чому б власне і ні.</li>
</ul>
<ul>
<li style="text-align: justify;">якою би прихильницею Квєнтіна я була б, аби не переглянула <b>Джанго</b>. він факін пьорфект. та там же кожен епізод просто маніакально ідеальний - кольори, ракурси, деталі, звісно діалоги, і - цей той момент, коли я дивлюсь на ДіКапріо і розумію, що ось воно! він просто ідеальний антигерой. ось тут він справжній красунчик :) ну і вся ця коралово-кетчупна кров у кращих традиціях.</li>
</ul>
<ul>
<li style="text-align: justify;"><b>Бєшениє Пси</b>. (<i>нарешті! - вигукує Валєра, намєкая що тепер я "в клубі"</i>). так, нарешті. коли я візьмуся писати сценарії (<i>коли візьмуся??!! - обурено вигукує Макс</i>), ось що я читатиму. і переглядатиму. в мене від нього візуальні/монологічні/сюжетні/та детальні оргазми. нє, звісно Тім Рот няшка, але ж я про Квєнтіна.</li>
</ul>
<ul>
<li style="text-align: justify;"><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/10/blog-post.html" target="_blank"><b>Френсіс Ха</b></a> - гіпстерська чб стрічка, яку ми переглядали в порожньому залі. лише я, Даша, мій явний друг, та її лама Чарлі. очєнь зря я вам скажу. зря в порожньому залі. стрічка дуже зворушлива і справжня.</li>
</ul>
<ul>
<li style="text-align: justify;">завдяки щасливій руці пані Горпини, отримала один з її призових квитків на перегляд короткого метру з <b>KFSS </b>:) мімімішна анімація <a href="http://playpoland.org.uk/index.php?name=movies_more&oId=271" target="_blank"><b>Bear Me</b></a> та зворушуюча стрічка про День Всих Святих про традиційно самотню дівчинку-підлітка - ось мій улов</li>
</ul>
<ul>
<li style="text-align: justify;">із ще одного фестивалю короткометрівок почався мій проект 365 - а саме з <b><a href="http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=4555960" target="_blank">Мангетенського</a></b>. прєдсказуємая, втім все ж романтична свято-валентинська історія із <b>Генделику Кісмет</b>, стоп-моушенові <b>Ірландські Народні Меблі</b> та комічна фінська стрічка <b>Чи маю я подбати про все? </b>- ось мої короткометрові видихи того вечора.</li>
</ul>
<ul>
<li style="text-align: justify;">ну і як же не сказати про <b>Through the Never</b> - фільм, який радше скидається на майже двогодинний наркоманський відеоряд до пісень Мєтли. стерео-Хетік порадував) </li>
</ul>
<div style="text-align: justify;">
читала я цього року зовсім небагато. </div>
</div>
<div style="text-align: justify;">
нарешті дісталась до <b><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/11/blog-post.html" target="_blank">Механічного Апельсина</a>, Screw It Let's Do It</b> мого неперевершеного Бренсона, якого мені задаріла Елічка, і насолоджувалась <b>Золотим Телям</b>. наразі читаю <b>Одноповерхову Америку </b>і філологічно кайфую від тої насиченої делікатесної мови, якою вони пишуть. це наче ти читаєш словник Ожегова) <br />
тепер шукаю такого ж ідеального україномовного автора/перекладача :)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i><b>дізнатись</b>, що я заливала <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/12/2013-3.html" target="_blank">до вух та зіниць</a> цього року</i></div>
<div style="text-align: justify;">
<i><b>далі буде</b>: трохи про барвінкові <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2014/01/2014-1.html" target="_blank">новорічні обіцянки</a></i></div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-47602879510637270612013-12-29T22:37:00.003+02:002013-12-31T10:53:51.738+02:00(с)приймати частинами: барвінковий 2013-й: 3<div style="text-align: justify;">
цей рік видався неймовірно яскравим, і набагато більш насиченим подіями, аніж я могла би собі запланувати наприкіці минулого грудня</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
як звичайно роблять звичайні дівчата і хіпстери, я собі написала списочок із 26 пунктів-завдань, які мала б зробити 2013-го року - виконала з них я лише 8 і ще 2 частково, зате сталося чимало усього иншого, зокрема як завжди я спробувала робити те, чого ще не доводилось робити раніше (<i>наркотики я не приймаю, єслішо</i>)</div>
<div style="text-align: justify;">
<b>щодо зовсім-зовсім нового досвіду</b>, цьогоріч вперше в житті..<br />
<a name='more'></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<ul>
<li>аж двічі побувала в <a href="http://vk.com/video6528807_167118176" target="_blank">прямому ефірі</a> на вже-майже-рідному 51-му; </li>
<li>спробувала невеличкий автостоп і каучсерфінг (<i>увага: діти, не відтворюйте це в реальному житті зненацька</i>); </li>
<li>трохи вчилась катати на вєлікє разом з Катею, у якої в роду є австрійці; </li>
<li>свідомо пішла фотографуватись у студію до <a href="http://vk.com/photo-30767893_313972079" target="_blank">Діми і Кирила</a> (<i>це було справжнє випробування, але хлопці поводились як справжні няшкі, за що їм величезне дякую</i>);</li>
<li>певно, найскладніше, шо мені довелось робити - це писати річний маркетинговий план та бюджет до нього (<i>цього теж не варто відтворювати у житті, без попередньої підготовки, до речі </i>:); </li>
<li>а ні, ще вчилась грати в <a href="http://instagram.com/p/gyc4T0Q9eJ/" target="_blank">манчкін</a>, і виявилось, що це той випадок, коли я не можу грати в гру інтуїтивно, не читаючи інструкції, власне, і це мені не допомогло, старію;</li>
<li>а також запустила нарешті свій <a href="http://barvinkova.tumblr.com/" target="_blank">проект 365</a>, не сказати, що він якийсь особливий, це лиш моментальне відтворення мого скромного світу, і допомога собі самій навчитись бодай якійсь постійності в житті, яку моє нутро так старанно відторгає</li>
</ul>
<div>
<b>до вух</b></div>
<div>
так склалось історично, що я люблю музикантів (<i>це щось на генетичному рівні і ще з дитинства</i>), і фотографів (<i>здебільшого прихильників плівки, звісно, а тих, хто ще не прихильник, підсажую на плівку і тоді люблю), </i>тому якось так вийшло, що мій рік сам собою обертавсь навкого фото-музичних подій. </div>
<div>
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhD9PwXNNISgYgxDa4XdkcC_KgXBvyhNK0K5eLDksi5XTM1v1I_yR8rAVPefkpj37MqDd07-5rGBq9d1xO04UNNAY07UPMfUgijPbND_ub2Z5SMCUQs7tr_VV7istLUpff3BwXj06OJG4I/s1600/mu.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="167" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhD9PwXNNISgYgxDa4XdkcC_KgXBvyhNK0K5eLDksi5XTM1v1I_yR8rAVPefkpj37MqDd07-5rGBq9d1xO04UNNAY07UPMfUgijPbND_ub2Z5SMCUQs7tr_VV7istLUpff3BwXj06OJG4I/s400/mu.JPG" width="400" /></a></div>
<div>
<br /></div>
<div>
оскільки мене безсоромно обзивають гіпстером, то і концерти я відвідувала здебільшого не мейнстрімові..<br />
<ul>
<li>мені двічі пощастило побувати на концертах <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/01/blog-post.html" target="_blank"><b>Nasluhu</b></a>, ще у старому складі</li>
<li>на першому сольнику <b><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/03/greenday.html" target="_blank">Гріндера</a> </b>у Запоріжжі</li>
<li>на концерті <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/05/blog-post.html" target="_blank"><b>Земфіри</b></a>, яку я слухала з 10-річного віку, і яка востаннє була у Дніпрі 10 років тому </li>
<li>на виступі космічного Донецького гурту <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/05/c.html" target="_blank"><b>Widiwava</b></a></li>
<li>на локальному Черкаському рок-фестивалі, куди я тулила 6 годин, аби почути молодих але олдскульних <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/07/blog-post.html" target="_blank"><b>Roller Genoa</b></a></li>
<li>двічі насолоджуватись гаражно-блюзово-неймовірними <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/09/toliques-happy-camper.html" target="_blank"><b>The Last of Bajikans</b></a>, заради яких влітку вирушила до Донецьку, і які у відповідь порадували пост-різдвяним візитом у Дп</li>
<li>нарешті довелось почути <b>Versal </b>- знов-таки Донецьких чудових хлопців, - які співали на New Live сцені Бест Сіті фесту, і також в грудні порадували акустикою в Дп </li>
<li>концерти земляків <b>Кімната Гретхен</b>, зокрема декілька кавер-вечірок, присвячених Radiohead & Coldplay</li>
<li>ну і звісно подією року для мене стала нарешті можливість побувати на розривному гігі <b>Limp Bizkit</b> у Кийові, поки Фредічка ще зовсім не пішов на пенсію :) (<i>і якого я, до речі, слухаю і люблю ще з глибокого тінейджу</i>)</li>
</ul>
</div>
<div>
<b>зіниці</b><br />
фотоподій теж видалось рясно і густо..</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZnUjpcwYPSMmNI_tUUFBKJVt2AS8ophRlhILjVxfX7QMIebaU-BYOpbaqf4jCjypMMdzqK_4E4MbH4HYZssnyPfy5DwM8VN_13vYooQbZ3H_3AH4aXeQkvPMb9lv4f51jTASdXh2Inmg/s1600/fo.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="171" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZnUjpcwYPSMmNI_tUUFBKJVt2AS8ophRlhILjVxfX7QMIebaU-BYOpbaqf4jCjypMMdzqK_4E4MbH4HYZssnyPfy5DwM8VN_13vYooQbZ3H_3AH4aXeQkvPMb9lv4f51jTASdXh2Inmg/s400/fo.JPG" width="400" /></a></div>
<div>
<ul>
<li><b><span style="font-weight: normal;">починаючи від </span>Фотосушек</b>, яких ми з <a href="http://ideatorium.blogspot.com/" target="_blank">Гладкусєй</a> провели цьогоріч аж чотири у дворіку, і ще дві на Набережній та одну протягом <b><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/07/simply-best.html" target="_blank">Бест Сіті</a> </b>фесту; </li>
<li>створення та урочистого вивішення нарешті-першої-дніпропетро <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/06/blog-post_27.html" style="font-weight: bold;" target="_blank">Ломостіни</a> та влаштування невеликого <b><a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/08/blog-post_21.html" target="_blank">ломопікнічка</a></b>-мєждусобойчика</li>
<li>до участі у якості судді (о__О) на двох <b><a href="http://vk.com/video-52423661_166361518" target="_blank">Фотокоміксах </a></b>від Арт-Мосту, </li>
<li>і тіснішого знайомства із сучасним мистецтвом: мені пощастило побувати на відкритті виставки <b>Букет Гарні </b>у затишній Чорній Ящірці, де були роботи, відтворені у поєднанні фото і графіки/живопису, і наливали пунш; відкритті полотен-<b>Приповідок </b>Андрія Хіра в ЯГалереї, де був присутній чи не весь Дніпропетро бомонд, і навіть на по-радянському традиційній звітній зустрічі місцевого фотоклубу <b>"Автор"</b></li>
</ul>
<i><b>далі буде</b>: ще трохи <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/12/2013-2.html" target="_blank">про подорожі та невеликі відкриття</a> та шкідливі викиди</i></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-70161034896302530332013-11-25T00:33:00.003+02:002013-11-25T00:38:55.773+02:00джордж-и-я: люби<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs421728.vk.me/v421728807/5b62/Qwm3boqqZLM.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs421728.vk.me/v421728807/5b62/Qwm3boqqZLM.jpg" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>на границе Северной Осетии и Грузии нам пришлось простоять 10 часов.</b> это весьма утомительно, особенно, если ты на "зависшем" автобусе, который не пропускают через границу, и вся ситуация очень неопределенная. зато за это время, конечно, можно познакомиться с множеством людей, которые тоже томятся в ожидании</div>
<a name='more'></a><br />
немолодые азербайджанские водители автобусов посоветовали нам с Катей не гулять по Тбилиси по одиночке и даже вдвоем.<br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
как настоящие разрушители легенд, мы, конечно же, все же прогулялись вдвоем, но остались живы и целы :)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>тем не менее, грузинские мужчины и юноши действительно весьма темпераменты.</b> во-первых, моя Катя блондинка, а во-вторых, у меня маленький нос, а в-третьих, когда ты останавливаешься на переходе и начинаешь поглядывать по сторонам, размышляя, куда пойти, сразу становится ясно, что ты не местная и вообще отстала от поезда, тут же на перекрестке перед тобой тормозят мерсы, проходящие ребята присвистывают и, кажется, все рыцари в тигровой шкуре готовы показать тебе дорогу, а лучше конечно же провести и довезти</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
в общем-то, до сильной пошлоты не дошло, кроме неудачной попытки мущины под-пийсят и под шафе снять нас в вагоне метро, под предлогом попить чай у его друга, потому что мы из Днепра, а он, конечно же, из Запорожья</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg6PbOKO2jL9XL1Ib9T_-sDV3txzL3NdG9IbPwd5wS1Us_ZyCyt1pyM8gQQuKeOA2dfU2PMLNRZxp0eVAqA9ZFOG745QTgdohptbdfwSuX1y4QOOVkfR9HykwKcC9bROKqjN7X21em1SZg/s1600/000005.JPG" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg6PbOKO2jL9XL1Ib9T_-sDV3txzL3NdG9IbPwd5wS1Us_ZyCyt1pyM8gQQuKeOA2dfU2PMLNRZxp0eVAqA9ZFOG745QTgdohptbdfwSuX1y4QOOVkfR9HykwKcC9bROKqjN7X21em1SZg/s320/000005.JPG" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>разумеется, я тот еще ломо-пикап-маста,</b> поэтому и в солнечной Грузии нашелся мужчина, который не устоял, увидав моего Зенечку, и срочно попросил его запечатлеть. он даже написал мне витыми грузинскими вензелями свое имя и попросил прислать снимок. это успех :)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>помимо священных мест, мы посетили Сигнаги город любви.</b> наш чрезвычайно честный экскурсовод Гиорги сдал нам, что все легенды и вообще идея о любви прикручена к этому городу искусственным путем исключительно в туристических целях. тем не менее, официальная туристическая версия такова, что именно в этом городе жил-был художник один, который продал все свои владения и картины, а затем растрынькал все на цветы для французской актрисы. поэтому можно прикупить магнитик с Нико Пиросмани, загадать там желание о любовьке, ну и прочие полагающиеся дела.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
если не придираться к искусственности, там действительно красиво: узкие улочки, выстеленные брусчаткой, которую я так люблю, гранатовые деревца, а с развалин часовни можно наблюдать красивейший вид внизу. не хватало только детишек в костюмах амуров, которые бы разбрасывали повсюду сердечки и повозок с белыми сахарными лошадками.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs421728.vk.me/v421728807/5ac8/eMXsXKMjKu4.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs421728.vk.me/v421728807/5ac8/eMXsXKMjKu4.jpg" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>последний день мы провели исключительно в Тбилиси:</b> объездили и обошли вместе с Гиорги еще парочку монастырей, на территории одного из них оказался "пантеон" видатних діячів грузинской культуры - писателей, преподов, режиссеров, и даже мать Сталина оказалась похоронена там. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
затем мы с Катей отправились в один из винных погребков и повстречали там - к нашему удивлению - совершенно синеглазого молодого грузина :) на вывоз вина были какие-то мифические и страшные ограничения. несмотря на это, некоторые ребята из нашей группы, вывезли несколько ящиков. очень странная история с этим вином. но в общем мне любопытно было попробовать взаправдашнее саперави, ну и какой-то белый сладкий винчик. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs421728.vk.me/v421728807/5b2b/6JyjIkSMjRU.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs421728.vk.me/v421728807/5b2b/6JyjIkSMjRU.jpg" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>в нашей группе была одна громкая и бесконечно недовольная всем семейка. </b>но в итоге (из-за того, что они громкие)) все мы узнали, что одна из барышень этого семейства ехала в Грузию на встречу с юношей, который видимо, сделал ей там предложение или что-то около того. так что в Париж отправляться не обязательно :)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>помимо этюдов Уральских пельменей нам, понятное дело, крутили в автобусе кино.</b> и как раз на обратном пути нам поставили киноленту Любовь с акцентом. про Грузию, любовьку и все дела. несмотря на то, что само путешествие было не таким уж долгим, это время было весьма насыщенным и ярким. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>было круто каждое утро смотреть в окно и видеть горы</b>. смотреть по сторонам и видеть все совершенно новое и необычное. катать на чертовом колесе в кабинке под номером 42. запечатлевать кусочки этого неизвестного мира. дышать весенне-летней доброжелательной и гостеприимной атмосферой. пить густое вино. ехать по краю обрыва на перевале. засыпать в автобусе под ленивый день и ex-bad boys from mars и от этого еще больше чувствовать ту любовьку, которая не за горами - а ждет тебя - дома :)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
-- </div>
<div style="text-align: justify;">
джордж-и-я: <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/06/blog-post_7324.html" target="_blank">ешь</a>.<a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/08/blog-post.html" target="_blank">молись</a>.<a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/11/blog-post_25.html" target="_blank">люби</a></div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-42816781523981353272013-11-03T21:50:00.000+02:002013-11-03T21:50:14.570+02:00молоко плюс<div style="text-align: justify;">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://vev.ru/uploads/images/00/01/64/2012/01/08/Matt%20Owen%20(%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B9%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%B8%D0%BD)-1.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="http://vev.ru/uploads/images/00/01/64/2012/01/08/Matt%20Owen%20(%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B9%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%B8%D0%BD)-1.jpg" width="216" /></a></div>
долго меня давила жаба (а вернее, конечно, я наивно надеялас, что кто-нибудь все еще прочитывает мой вишлист и порадует меня хотя бы на мой чертов день рожденья ^_____^)<br />
<br />
короче, давненько не захаживала я в свой любимый книжный магазинчик, а зашла я в него наконец, потому что Кармазин был чересчур умиротворен, чтобы идти на кавер-вечер Offspring, и тогда я подбросила монетку - и оказалась за столиком с Берджессом и латте<br />
<a name='more'></a><br />как только я открыла книгу, первой мыслью было: "мгм, понятно теперь, чего мне ее со скидкой продали, тут же какая-то хрень с переводом" и я чуть было не раздосадовалась, потому что то и дело попадалось какое-нибудь транслитерированное словцо, вроде glupyi или plevatt<br />
<br />
пришлось сделать то, что я чрезвычайно не люблю, - прочесть аннотацию к книге на обороте, и оказалось, что все в порядке, что это Берджесс спецально так делает<br /><br />Заводной Апельсин (как и книги Сэлинджера, и Паланика, и множество чудесных кинолент и музыкальных исполнителей) порекомендовал мне мой-не-самый-младший-бро, поэтому само собой я заранее не ознакамливалась ни с какими краткими содержаниями<br />
<br />
поэтому как только я начала читать, у меня сделался шок<br />даже Устная биография Бастера Кейси (во время чтения которой я время от времени останавливалась, потому что тошнота подкатывала страшная) показалась мне долиной розовых пушистиков<br /><br />
к такому насилию, садизму и зверству я явно не была готова<br />
мне сделалось одновременно ужасно печально и немного страшновато<br />кроме того, я конечно же все очень ярко представляла в своем воображении<br />
грабежи, зверские изнасилования, жестокие избиения людей до полусмерти (и смерти, чего уж там) - и тут ты доходишь до фразы главного персонажа вроде "ну и потом мы поехали домой, ведь утром нужно было в школу" или "а мне же всего 15" <br />в этот момент мой мозг совершенно взорвался<br /><br />я подумала о молодых ребятах, которые лет шесть или семь назад в черте Днепопетро калечили прохожих и проезжих и снимали это на видео, или рассказах о людях (?) которые необъяснимо жестоким образом обращались со всякими котиками (выстреливали в них из пневматики, колотили по ним всякими трубами или даже распинали)<br />
<br />
и о том, как а) выращивать своих будущих детей, которые будут у меня однажды, в мире, в общем-то полном жестокости, б) как их от этой жестокости защитить, одновременно не погружая в "вакуум" ванильки и розовых пони, в) как привить им здоровые ценности и какие-то хотя бы элементарно правильно понимания о добре и не очень добре<br /><br />и если честно у меня пока нет ответа (но не все так плохо, у меня и детей пока нет)<br />
<br />
спойлерить не буду, в книге происходит совершенно невероятная история, если делиться спотыкательно и нечитабельно (как я люблю) вот парочка комментов:<br />
- там есть попытка самоубийства (по традиции)<br />
- читать ее честное слово непросто, поэтому попробуйте подготовиться<br />- но оторваться невозможно, проглотила Апельсин за 2 ночи<br />
- все-таки очень важно прочесть (до или после - как я все-таки и сделала) о событиях из жизни Берджесса, которые отражены в истории<br />
- все происходит в Британии, но там есть, к примеру магаз Мелодия, как некогда в Лениграде, или бар Корова, потому что Берджесс однажды бывал в Союзе<br />
- важная роль там отводится классической музыке, что также отсылает к биографическим сведениям о Берджессе и его любви к Дебюсси и музыке, в принципе<br />
- главный персонаж то и дело вызывал у меня совершенно противоречивые чувства, и в общем-то очень важно, что всю историю рассказывает он сам, а не автор<br />- как и предупредил Ярик - это крайне важная для восприятия книга, и идея там удивительно глубока, но я даже не знаю, могу ли рекомендовать ее читать, это пожалуй, каждый должен решить сам по своему психическому усмотрению<br /><br />конечно же, все вокруг так умны, что давным давно слыхали о фильме Заводной Апельсин Стэнли Кубрика, который разумеется, культовый и все дела<br />так вот после прочитанного я не очень уверена, готова ли я его смотреть</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-43409560983397211102013-10-01T00:45:00.001+03:002013-10-26T19:54:54.271+03:00незустрічабельна: Френсіс Ха<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://www.flixist.com/ul/214994-frances-ha-greta-gerwig-noah-baumbach.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="180" src="http://www.flixist.com/ul/214994-frances-ha-greta-gerwig-noah-baumbach.jpg" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
одного дня мала пише мені: йдемо на Френсіс Ха?</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
я така: оок</div>
<br />
<a name='more'></a><div style="text-align: justify;">
ми обидві запізнились десь на 15 хвилин від початку сеансу, влітаємо до касирши і благаємо продати нам квитки, на що вона так спокійнісінько і беземоційно відповідає нам: дєвочкі, так ми єго.. нє включілі. ніхто ж не прийшов. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
прийшли лиш ми удвох. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br />
але якимсь дивом ми продовжували діалог, пропонували купити ще два додаткових квитки для мого уявного друга та Дашиної лами Чарлі аби лиш сеанс все таки почавсь. надія вщухала, адже через запізнення цей показ міг би перетнутись із наступним сеансом. ми потихеньку покрокували до виходу, аж раптом тітонька касирша по-кіношному зупинила нас і взяла до рук слухавку: Валя, увімкнеш? Френсіс Ха. Давайте, чотири квитки. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
диво :)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
отож фільм таки увімкнули для нас двооох (ну і уявних друзів, ви понялі)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
цей фільм як на мене, щонайменш тре дивитись через проектор на стіні. тож якщо/коли з*явиться у вільному доступі, проектор для цього - зе маст.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
стрічка чорно-біла.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
про гіпстерів.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
про дівчину, якій 27.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
взагалі-то, це один із таких фільмів, який навіть не "про". це наче вам дозволили спостерігати за частинкою з чийогось життя. за звичайними подіями, за дружніми стосунками, за простими речами, за простими розмовами. ця історія не має початку і кінця, це просто такий виток навколо спіралі життя однієї людини. наче виток з вашого власного життя.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
це був такий простий і фантастичний вечір</div>
<div style="text-align: justify;">
і звісно український дубляж додавав колориту і чомусь спражньості</div>
<br />
<br />
<iframe allowfullscreen="" frameborder="0" height="270" src="//www.youtube.com/embed/y9YKHRQkf7k" width="480"></iframe>Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-48552834421035126442013-09-30T02:48:00.001+03:002013-10-01T00:17:41.710+03:00Tolique's Happy Camper<div style="text-align: justify;">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/423e/C0G9Kcvrwhw.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/423e/C0G9Kcvrwhw.jpg" width="320" /></a></div>
если в марте я пишу про сентябрь, то чего б в сентябре не поделиться о лете<br />
<br />
в начале августа меня занесло в Донецк<br />
я однажды была там проездом по прошлой работе, но это конечно было совсем не то<br />
<br />
главным образом, принесло меня на концерт ребят, в музыку которых я сильно влюбилась этой весной - <a href="http://vk.com/thebajikans" target="_blank">The Last of Bajikans</a>, но так как там нашлась еще пара чудесных ребят Санечка Mittelmarsh и Толечка Monsieur Tolique (которые надеюсь в скором времени порадуют нас в Днепре с проектом <a href="http://vk.com/doubledoubleyou" target="_blank">double w. [MTA&MS]</a>), согласившихся меня погулять, мое путешествие началось рано утром одной субботы в скоростном электроне<br />
<a name='more'></a><br />
по традиции оставлю связную нить повествования умникам и умницам, а сама предамся своей любимой спотыкательной манере изъясняться. итак мой маршрут этих выходных был примерно следующим:<br />
<br />
<b>Донецкая облгосадминистрация </b><br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/415d/3-ncNhxbYdY.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/415d/3-ncNhxbYdY.jpg" width="320" /></a></div>
немного удивительно утром в субботу пить чай, поедать груши, выгружать фотики и запасаться теплыми кенгурушками в таком заведении :) именно там Саша поведал мне историю рождения TLOB, подтвердил все это публикациями в специальном вестнике, а также рассказал и показал, кто такой тот самый Последний из Баджикан (или Баджик), благодаря чему я себя сразу почувствовала, будто прикоснулась к истории<br />
<br />
<b>Ливер</b><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/4166/glmp9TxgKdA.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/4166/glmp9TxgKdA.jpg" width="320" /></a></div>
туда мы отправились завтракать. Ливерпуль оказался многофункциональным заведением с несколькими помещениями, в одном из которых можно вполне себе нормально и недорого поесть. для этого там специальную карточку нужно пополнить. но она конечно же была у Саши<br />
<br />
<b>Рок-магаз</b><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhtzxldVzwP_Uk-TxAj1yBtd9va9odkCUowmlEtMfx7Rf-jBOQAENxpWBp7nrF_3ky_b4ZbVJtSfA0zNb6OskeWO4fP8TKD2hiH8la1Je6kiNT_uOxATyzMBBlZO8W7Xkoph1wxAGorQy4/s1600/000003.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhtzxldVzwP_Uk-TxAj1yBtd9va9odkCUowmlEtMfx7Rf-jBOQAENxpWBp7nrF_3ky_b4ZbVJtSfA0zNb6OskeWO4fP8TKD2hiH8la1Je6kiNT_uOxATyzMBBlZO8W7Xkoph1wxAGorQy4/s320/000003.JPG" width="320" /></a></div>
в совершенно узеньком пространстве разместилось невероятное множество свисающих поясов, ботинок и манекенских ног в чулках, а также книг, медиаторов и прочих важных ништяков. конечно же я там присмотрела медиатор для Валеры, но так как открытку с Сигет-2012 я получила спустя полгода (или даже больше?), придется подождать тебе, Рыжык :)<br />
<br />
<b>Рынок</b><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/416f/LKgThg4UkLQ.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/416f/LKgThg4UkLQ.jpg" width="320" /></a></div>
в этот день погода была непредсказуема, как сердце красавицы, и то и дело срывался ливень. иногда даже с пузырями на асфальте. каждый раз нам удавалось укрыться от дождинок в заведении или хотя бы на остановке за рыночком, где мы купили черный перец горошком<br />
<br />
<b>FCSD</b><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/4178/WKeWXNkqVcc.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/4178/WKeWXNkqVcc.jpg" width="320" /></a></div>
по пути к стадиону и парковой зоне нас снова поймал дождь, поэтому пришлось вновь скрываться под козырьком остановки и пить кофе. на следующий день здесь произошел матч Шахтер - Динамо, но так как мой обратный электрон был примерно в то же время, что и матч, не суждено мне было в тот раз увидать его своими глазами. стадион в смысле.<br />
зато я увидала терриконы. ближе к вечеру - даже ближе, чем на фото<br />
<br />
<b>Парк</b><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/4181/jGS6lPNl4ic.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/4181/jGS6lPNl4ic.jpg" width="320" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/41db/1eFT_sHS_Qk.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/41db/1eFT_sHS_Qk.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
в этом месте один парк переходит в другой, поэтому мне сложно было запомнить как они все называются, но суть в том, что там очень мило. единственное, что омрачало умиротворенное созерцание лужаек, прудов, мостиков и презабавных статуй котеек и фей, - это снующие клонированные невесты, и конечно едва закончившийся дождь, из-за чего нельзя было поваляться на лужайке. одни ребята готовили и украшали церемонию то ли венчания то ли просто бракосочетания в одном из этих парков простонеба, и когда сорвалась очередная порция дождя, стало даже жалко этих брачующихся. так шо, котаны бротип - смореть прогноз погоды. или венчаться тайно.<br />
<br />
<b>Корт </b><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/4154/CbtonioSOqk.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/4154/CbtonioSOqk.jpg" width="320" /></a></div>
Саша фоторепортер, поэтому не может пройти мимо событий :) поэтому мы немного задержались у корта, когда там проходил женский матч и самочки-теннисистки вскрикивали и лупили по мячу. ничерта я не смыслю в этом большом теннисе.<br />
<br />
<b>Гостиница "Виктория"</b><br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/41a5/leU7-VGF3oQ.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/41a5/leU7-VGF3oQ.jpg" width="320" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/41ae/yiRRrUvOWLQ.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/41ae/yiRRrUvOWLQ.jpg" width="320" /></a></div>
главным образом, из парка мы направлялись в гостиницу. а точнее на 20-й ее этаж, в ресторан, где нас обслуживал совершенно юный юноша Лев со сведенными наколками на шее, и детки-мажорчики играли в ковбоев. с этой высоты можно было разглядеть большую часть нашего сегодняшнего маршрута, практически все главные здания Донецка, стадион, а также парки внизу. кроме того, здесь мы опять укрылись от дождя и стали пить ромашковый чай и ром. дело близилось к вечеру, так что нашим следующим пунктом должен был стать<br />
<br />
<b>Орешек</b><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://fbcdn-sphotos-b-a.akamaihd.net/hphotos-ak-ash3/1186933_576872515684310_2028502650_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="234" src="https://fbcdn-sphotos-b-a.akamaihd.net/hphotos-ak-ash3/1186933_576872515684310_2028502650_n.jpg" width="320" /></a></div>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://fbcdn-sphotos-b-a.akamaihd.net/hphotos-ak-ash3/1239884_584735481564680_1123469920_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="249" src="https://fbcdn-sphotos-b-a.akamaihd.net/hphotos-ak-ash3/1239884_584735481564680_1123469920_n.jpg" width="320" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;">*Сашины снимки</td></tr>
</tbody></table>
я, конечно, знала, что ребята милые, но они оказались, еще более милыми на самом деле. они решили, что я галлограмма, были невероятно приветливыми и потрясными, но когда началось выступление, меня совершенно снесло. я не смогла сделать ни единого снимка, и даже когда одну из песен Саша попросил поснимать на видео, мне с трудом это удалось, потому что такого шквала эмоций и кача я давно не испытывала.<br />
<br />
с одной стороны, это было что-то лично мое, потому что мне нужно было сразмаху сорвать все эмоциональные тумблеры, и сделать полную перезагрузку, т.к. у меня был в тот момент нелегкий период, с другой - музыка, харизма, искренность, милота, драйв, и вообще само понимание, что аааа, я на Баджикааах! - пронизывало маленькими электрическими разрядиками. мое совершенно не экспертное, а скорее интуитивное мнение, что за такими вот котанами будущее. за такими как Баджиканские и как <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/07/blog-post.html" target="_blank">Roller Genoa, которых я ездила слушать</a> в город Че.<br />
<br />
ребята делали небольшой перерыв в выступлении, и я такое видала впервые. летели во все стороны щепки от барабанных палочек, Саня в кровь разбил пальцы, молотя по струнам, допевал The End в звукосниматель на гитаре, стоя на бочке, отдача была неимоверная..<br />
<br />
вполне логично, что песня The End как бы намекает, что праздник подходит к концу, но все же, когда ребята внезапно с полуотрешенным видом покинули сцену, осталось ощущение прерванной любви) и так хотелось продолжения..<br />
<br />
<b>Закулисье</b><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhy-DinNUXsVjC11fVWjHxxWfy7mE9BokaHZjjsh1oMTK2bmBO4mjwUrSJTUbLkL9UImFOTsjmZ6lumIVqJkWNx15fvTz0KKq3xwFaacVkW7xW3pV_FQDF7jDiJ-VZVg1PFPfLSBL6f4Yw/s1600/000029.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhy-DinNUXsVjC11fVWjHxxWfy7mE9BokaHZjjsh1oMTK2bmBO4mjwUrSJTUbLkL9UImFOTsjmZ6lumIVqJkWNx15fvTz0KKq3xwFaacVkW7xW3pV_FQDF7jDiJ-VZVg1PFPfLSBL6f4Yw/s320/000029.JPG" width="320" /></a></div>
ребята честно выложились и честно устали. мне кажется, я впервые повстречала таких потрясных, крутых, и совершенно искренних и даже непосредственных людей, в таком количестве и концентрации) (хотя не, примерно такое же ощущение, душевного родства и теплоты, я впервые пережила в ЗП и там стартовало все это с ДенисУли :)<br />
мы сидели со шкафами, полками, плечиками и подушками закулисья, болтали, мутили селфики и отдыхали..<br />
<br />
<b>Толичка</b><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/4247/LYfyKYUL0k0.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/4247/LYfyKYUL0k0.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
далее нам предстоял долгий путь на студию к Толику, так как время было позднее, последний трамвай уехал, а нас было слишком много, чтобы вместиться в одно такси и бусик нам подогнать не могли, мы побрели с отличными людьми и отличной музыкой по ночному пустому городу. было довольно свежо, мы пели, наслаждались огнями и прекрасной тишиной бульвара Шевченко, проходили самые разные места, и все-таки отыскали таксиста, который смог вполне прилично нас вместить. и уже совсем скоро оказались у Толика.<br />
<br />
это была вообще невероятная ночь. примерно с 2-х или 3-х часов до 7 мы беспрерывно слушали самую потрясную музыку. я совершила сразу несколько крутых музыкальных открытий за раз, вроде Alt-J, Этты Джеймс, Азилии Бэнкс, The Tallest Man On Earth, Funkenstein, Джесси Вейр, шикарнейших миксов из советских танцевальных композиций с пластинок 1970-1981 годов и еще кучу других, которые продолжаю переваривать. под утро мы оставили Саню на студии вместе с котиками и пошли спать к Толику домой буквально через дорогу. любопытный райончик) и как раз там еще через одну дорогу были терриконы, которые можно было рассмотреть поближе, но не в этот раз и не в этот час)<br />
<br />
<b>Ливер</b><br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/4274/fZ382uyBuuk.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/4274/fZ382uyBuuk.jpg" width="320" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/4259/lbRwdE-jiOY.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/4259/lbRwdE-jiOY.jpg" width="320" /></a></div>
в наших планах на воскресенье было еще посещение Изоляции - это такое мега-крутое арт-пространство, в здании, где некогда был завод изоляционных материалов. но так как афтапати) сильно затянулась, Изоляцию мы отложили (придется вернуться, че :) и отправились вновь в Ливер, попить чая/кофе/пива и повисеть с Баджиками<br />
<br />
на этом и закончилось мое путешествие. вернее в этот момент прощальных обнимашек мне посчастливилось получить в подарок красную штуковину с лого Баджиков, которая во время концерта украшала бочку. а затем Саша отправился снимать матч, а мы с Толичкой стремглав на троллейбусе без кондуктора помчались на вокзал, чтобы поскорее успеть на мой электрон</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-48959974064899835252013-09-22T12:07:00.000+03:002014-01-05T17:15:38.501+02:0027 шариков как бы мягко намекают<div style="text-align: justify;">
так как я придумала, что мой завершившийся жизненный год должен был проходить под девизом "я верю в мужество отчаянных парней", то сегодня не буду растекаться мыслью по древу о прожитых событиях и днях - для этого у меня будут предновогодние деньки (надеюсь. все-таки 27 наступает, опасносте)), а поделюсь именно о них - о парнях, юношах и мущинах, которые как великолепная пятерка и вратарь, сопровождали меня на протяжении этого года..</div>
<a name='more'></a><br />
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs307411.vk.me/v307411807/7cb9/ewMAcdnNESw.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="216" src="http://cs307411.vk.me/v307411807/7cb9/ewMAcdnNESw.jpg" width="320" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Roller Genoa.</b><br />Невероятные молодые ребятки из Черкасс, в частности <br />невероятный Курч :) Они стали для меня настоящим<br />открытием - музыкальным и личностным. Таким крутым,<br />что меня даже понесло в Че на их выступление<br />совершенно внезапно)</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs403619.vk.me/v403619807/48dc/19LQKnl4wNY.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs403619.vk.me/v403619807/48dc/19LQKnl4wNY.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Кімната Гретхен.</b><br />Мне кажется я уже невероятное множество их концертов<br />посетила. Не такое, конечно, невероятное, как Рыжый,<br />но все же. Были на презентации нового альбома ребят,<br />прокачивали на Radiohead кавер-пати, на Бест-сити<br />и локальных оупен-эйрах. Было круто :)</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs413624.vk.me/v413624807/a3a/IsLKKoPR2TE.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs413624.vk.me/v413624807/a3a/IsLKKoPR2TE.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Чайный пьяница и космонавт Кармазин.</b><br />Мы частенько выбирались попить чаю в лучших китайских<br />традициях. С керамическими фигурками, варганом,<br />и даже однажды с моими гигантскими улиточками.<br />Меня не покидает идея-фикс устроить выставку<br />Димкиных снимков. А еще он космические рисунки<br />рисует.</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs307411.vk.me/v307411807/8227/yOueVLKHvtI.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs307411.vk.me/v307411807/8227/yOueVLKHvtI.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Саша Шацкий.</b><br />Сашу я повстречала благодаря Сушке, а еще благодаря одной<br />хорошей девочке Даше, которую встретила еще в 2005 году в <br />Альфовском лагере. А благодаря уже Саше я повстречала<br />Каринку-Кукушонка-Буль, Лизу и еще множество милейших<br />ребят. Как тесен <strike>мир </strike>Днепр</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/4259/lbRwdE-jiOY.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/4259/lbRwdE-jiOY.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Саша и Толик.</b><br />Эти ребята чрезвычайно разные. Но их музыкальный<br />и творческий союз - приносит, как мне кажется, просто<br />потрясные плоды. Кроме того, они удивительные<br />музыканты и просто люди чудесные. <br />Я еще никогда раньше ни с кем не слушала с 2 ночи до 7 утра<br />самую ништяковую музыку, которую можно только<br />представить.</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs301715.vk.me/v301715807/8069/SdpYHDUIJG4.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs301715.vk.me/v301715807/8069/SdpYHDUIJG4.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Ломограф Саша.</b><br />Самый первый ломограф из Днепропетровска, которого<br />я повстречала, еще когда не знала других ломографов,<br />и вообще не знала, как они выглядят. Саша всегда участвует<br />в фото и ломособытиях которые мы с ребятами мутим.</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs419831.vk.me/v419831075/1218/Yu9O-IBcsHM.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="212" src="http://cs419831.vk.me/v419831075/1218/Yu9O-IBcsHM.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Фотограф Вадик.</b><br />С Вадиком мы познакомились во Львове (что удивительно,<br />учитывая преследующую меня Донецкую тенденцию).<br />Это первого декабря пошел снежок и мы пошли кататься.<br />А потом через время Вадик подарил мне пленочного Кеню<br />(потому что снимать на Кеню противоречит его<br />фотографическим религиозным принципам), так что мне<br />весьма повезло</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs306501.vk.me/v306501807/4b3b/RtDK0wlpeR8.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs306501.vk.me/v306501807/4b3b/RtDK0wlpeR8.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Ден Вайсман. </b><br />Он порядошный ломо и ретро-фото юноша. <br />Он проводил нам МК по ручной проявке чб пленочки,<br />создавал макет ломостены. И кроме того, Ден просто крутой<br />и очень хороший человек.</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs403619.vk.me/v403619807/48e5/GmDgH7ZtPaE.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs403619.vk.me/v403619807/48e5/GmDgH7ZtPaE.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Мой сын Анди.</b><br />На самом деле мы не часто виделись в этом году.<br />В основном, у Анди на работе - в Петровском, где он звукачит.<br />Но от этого он не становится менее крутым.<br />Когда мы познакомились ему было 15 лет и это были тяжелые времена.<br />Мы пытались спасать Юру. Сейчас Анди почти 21, и я точно знаю,<br />что это один из людей, на которого можно положиться.</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs308418.vk.me/v308418807/6f1a/xBWqUSl_P8A.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs308418.vk.me/v308418807/6f1a/xBWqUSl_P8A.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Гриндер.</b><br />Он битбоксит в команде Наслуху, катает на роликах и веле, участвует в <br />качестве ведущего в роллер-событиях, активно бложит, пишет песни,<br />буккросит книги и просто заряжает позитивом.<br />Весной у Лешки Гриндера был первый сольник <br />и мне посчастливилось на него попасть. Было тепло.</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs323728.vk.me/v323728807/4ad1/2sYXK3ZLxMA.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs323728.vk.me/v323728807/4ad1/2sYXK3ZLxMA.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Гезюша.</b><br />Когда Громовы снова решили устраивать баскетбол<br />в родимых стенах Педо, я не выдержала и пошла на<br />несколько игр. В плане поскрипеть кроссовками об пол,<br />а не в плане посмотреть на скачущих отважных парней. Встретила </span><br />
<span style="font-size: x-small;">там старых знакомых всяких Лыжников, Каратаевых и Гезю вот.</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs313927.vk.me/v313927807/1212/vmS5jckcp28.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs313927.vk.me/v313927807/1212/vmS5jckcp28.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Widiwava.</b><br />Много музыкантов мне посчастливилось повстречать.<br />Особенно из Донецка :) Вот эти космические ребята<br />приезжали к нам в Дп, и я впервые в жизни выиграла<br />билет. Людей пришло в тот разк сожалению немного, </span><br />
<span style="font-size: x-small;">но было охренительно душевно.</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs307411.vk.me/v307411807/8230/E8qZZ-xXHkU.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs307411.vk.me/v307411807/8230/E8qZZ-xXHkU.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Валера.</b><br />Вот это как раз тот Рыжый, который посещает рекордное<br />количество концертов Кімнати Гретхен в разных уголках<br />Украины. Собственно мы пересекались на них и некоторых<br />Днепропетро событиях. Мы даже удостоились того, что<br />Валера Сушку нашу посетил. Но опять же потому что<br />в этот день в Днепре был концерт ребят.<br />У меня кстати медиатор твой лежит из Донецка, эй)</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs421728.vk.me/v421728807/593c/rHav-XHknrI.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs421728.vk.me/v421728807/593c/rHav-XHknrI.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Грузинский дедушка.</b><br />Это конечно не единственный грузинский мужчина, <br />которого я повстречала в этом году. <br />Но он точно хорошо пел.</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs425525.vk.me/v425525807/4274/fZ382uyBuuk.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs425525.vk.me/v425525807/4274/fZ382uyBuuk.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>The Last of Bajikans.</b><br />Нереально крутейшие ребята из Донецка. Влюбилась в их<br />музыку с первого звука, и очень рада, что понесла меня<br />нелегкая в Донецк на их концерт. Это было потрясающе.<br />Кроме того, мы просто еще очень мило время провели,<br />и мне даже повезло получить в подарок картиночку для <br />оформления бочки ^_^</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs308217.vk.me/v308217947/2e3c/9HXYHQ_918k.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="240" src="http://cs308217.vk.me/v308217947/2e3c/9HXYHQ_918k.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Женя Баклажан</b>.<br />Женя клёвский художник из Запорожья. Но счас он проживает<br />в Киеве, иногда мутит стритарты, но чаще работает на канале<br />и снимает программки. Мы отлично прокачали на свадьбе<br />ДенисУли, даа)</span></td></tr>
</tbody></table>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="http://cs418229.vk.me/v418229807/6e8b/KFG-RelgQ0s.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="208" src="http://cs418229.vk.me/v418229807/6e8b/KFG-RelgQ0s.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span style="font-size: x-small;"><b>Versal.</b><br />Этот год можно было посвятить музыке и Донецку,<br />потому что эти нереальные тоже оттуда. И как раз в этом году<br />мне тоже повезло их вживую услыхать наконец и даже<br />познакомиться на Бест-сити.<br /><br /><a href="http://cs306501.vk.me/v306501807/4b05/NA1kiJkq6xg.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="216" src="http://cs306501.vk.me/v306501807/4b05/NA1kiJkq6xg.jpg" width="320" /></a><br /><b>Нонконформист Антоша. </b></span><br />
<div>
<span style="font-size: x-small;">Он оказался не только пленочником, но и молодым</span></div>
<div>
<span style="font-size: x-small;">журналистом, музыкантом, чуваком с тоннелем и просто няшулей.</span></div>
<div>
<br /></div>
<div>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td><a href="http://cs306501.vk.me/v306501807/4b0e/A5XIsY4rt_g.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><span style="font-size: x-small;"><img border="0" height="216" src="http://cs306501.vk.me/v306501807/4b0e/A5XIsY4rt_g.jpg" width="320" /></span></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption"><span style="font-size: x-small;"><b>Раджики.</b><br />Ребята клевые операторы и монтажисты :)<br />Нам даже удалось с ними поработать над съемкой видео<br />для моей работы. Думаю, они немного намучились со мной,<br />так как у меня раньше не было такого опыта.<br />Мы даже вместе в командировку в Киев ездили. Круто :)<br />А видос скоро будет</span></td></tr>
</tbody></table>
</div>
</td></tr>
</tbody></table>
Отличный выдался год.. Осталось придумать девиз на следующий.. ;)Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-41442348425414887782013-08-21T20:53:00.004+03:002013-08-21T20:53:52.125+03:00#ломопикник #ломолюбовь<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs416516.vk.me/v416516807/8e25/OvT3USFZVso.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="201" src="http://cs416516.vk.me/v416516807/8e25/OvT3USFZVso.jpg" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>три года назад, я не знала </b>ни единого человека из Днепропетровска, который бы снимал на пленку</div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
<b>более того, я понятия не имела</b>, хто вони, оті "ломографи" и где их искать</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>поэтому, когда мне нужно было замутить ломособытие в Днепре</b> накануне международного первого в Украине LomoFest'а, я была озадачена :) </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>и даже запилила в блоге небольшой <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2011/03/lca-diana-action-sampler-holga.html" target="_blank">анонс</a>,</b> который был больше похож на выложенное на необитаемом острове слову HELP</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>тогда вечеринка удалась даже <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2011/04/lomofest-express.html" target="_blank">неплохо</a></b>, собралось что-то около 50 людей, мы выставили красочный коллажец формата 3 на 4 метра, показали в кино о ломографии в Планетарии и даже зависли на подобие афта-пати) </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>сейчас с некоторой периодичностью мы мутим всякие ломомутки</b> с Кармазей, Деном и уже новыми ломо-друзьями. немногочисленные и немноголюдные, но уютные и по-настоящему ломографические</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /><b>в это воскресенье, 25 августа, например будет первый в Днепре <a href="http://vk.com/lomopicnic" target="_blank">Ломопикник</a></b></div>
<div style="text-align: justify;">
никогда не знаю, что будет точно, но точно будет мило и по-доброму</div>
<div style="text-align: justify;">
приходите :)</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-72753258927603457772013-08-11T18:47:00.003+03:002013-11-25T00:34:35.885+02:00джордж-и-я: молись<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://fbcdn-sphotos-d-a.akamaihd.net/hphotos-ak-ash3/5343_10152962748120235_1965599901_n.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="https://fbcdn-sphotos-d-a.akamaihd.net/hphotos-ak-ash3/5343_10152962748120235_1965599901_n.jpg" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>Грузия православная страна</b>. только-только ты переезжаешь границу с Северной Осетией и проходишь паспортный контроль, а вдали в горах тут же виднеется церковный крест</div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>у нас оказался прямо паломнический тур</b>. мы посетили довольно много монастырей и священных Грузинских мест. например, мы посетили монастырь, на строительство которого местный премьер-министр, по совместительству, миллиардер, выделил - не буду врать, не запомнила - но весьма кругленькую сумму. там довольно большая территория, мраморные фонтаны, невиданные цветы, и сам храм очень внушительный</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>что мне больше всего понравилось, так это искренность</b> веры, как мне показалось. мы побывали в Грузии как раз в выходные, и монастыри и храмы были полны людей. это не было Рождество или Пасха) просто обычная суббота и обычное воскресенье. грузины приезжали на норм таких мерсах, все были одеты очень элегантно и дорого, и просто, понимаете, целое множество людей безостановочно двигалось в церковь и из нее. короче, это точно не номинальность, и они не выглядели великомученниками.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://fbcdn-sphotos-g-a.akamaihd.net/hphotos-ak-prn2/225797_10152962746580235_1262965640_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="https://fbcdn-sphotos-g-a.akamaihd.net/hphotos-ak-prn2/225797_10152962746580235_1262965640_n.jpg" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>возле монастыря, где похоронена Святая Нино, есть специальные купальни</b> молодильные. чтобы спуститься к ним, нужно пройти около 670 ступенек (некоторые девушки из нашей группы сосчитали). ты все спускаешься и спускаешься и кажется, что нет этому конца и края, но конечно же предел есть всему. и ты наконец, тоже оказываешься у этих купален. там можно и впрямь искупаться (температура воды +7-8 градусов), для этого нужно еще выждать очередь. или же можно просто набрать здесь супер-специальной воды с собой. удивительно, но кроме нас-типичных-туристов, множество молодых грузинских девушек и ребят тоже спускались туда набрать воды. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>один из монастырей - кажется Джвари - мы посетили уже затемно</b>. вернее, внутрь, конечно, войти не удалось, и мы были рядом с ним. зато мы насладились потрясающим ночным видом города внизу в огнях, так как Джвари находится на горе. и сам монастырь также подсвечивается теплым горчичным светом. и еще там невероятно сильный ветер был.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>еще одно место, где также ветер почти буквально сбивает с ног, это пещеры Уплисцихе</b> (Божья крепость). это что-то потрясающее. все мои друзья, которые бывали в Крыму, сообщили мне, что там тоже есть такие вот пещеры в скале. но я пока в Крыму не была, поэтому.</div>
<div style="text-align: justify;">
это специальная территория, которая охраняется Юнеско и входит в специальный золотой фонд. наверное какой-нибудь рекреационный. суть даже не в этом, а в том, что это все очень величественное и потрясающее. это как прикоснуться к истории или святыне. каждая пещерка была чьей-то квартирой, там все очень прилично вытесано из камня, и даже есть гнезда ласточек. также там есть специальные углубления, где в древности были купальни, и даже местечко, отведенное некогда под аптеку. конечно же, там есть и секретный тоннель, но он не такой страшный, как я себе представляла. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://fbcdn-sphotos-h-a.akamaihd.net/hphotos-ak-prn2/7292_10152962730375235_457573316_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="https://fbcdn-sphotos-h-a.akamaihd.net/hphotos-ak-prn2/7292_10152962730375235_457573316_n.jpg" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>в то же время, люди есть люди и повсюду они одинаковые</b>. возле некоторых монастырей и церквей обязательно находились специальные просящие бабули, которые такие же настырные, как и у нас под Троицкой цековью. не дашь им монетку тетри - проклянут на чем свет стоит) очень забавно наблюдать такое. или же попытаются тебя облапошить, как дедуля в часовне, который предлагал посмотреть вдаль в бинокль, а потом сбивал с тебя 20 копеечек. но были и люди, которые именно пытались заработать подаяние, а не просто выпрашивать, как, например, этот дедушка возле собора Светицховели</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://fbcdn-sphotos-a-a.akamaihd.net/hphotos-ak-ash4/425223_10152962660825235_1332899749_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="216" src="https://fbcdn-sphotos-a-a.akamaihd.net/hphotos-ak-ash4/425223_10152962660825235_1332899749_n.jpg" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>в монастырь или храм в Грузии нельзя входит с непокрытой головой</b>, и перед некоторыми монастырями есть специальные корзины с тканью, так что ты даже можешь не только накинуть на голову эту ткань, но и использовать в качестве длинной юбки, пушо в шортах или даже брюках девушке тоже нельзя. Катя демонстрирует на себе, как можно входить в храм:</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs408825.vk.me/v408825209/e98/BAJ00g3QiBg.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="http://cs408825.vk.me/v408825209/e98/BAJ00g3QiBg.jpg" width="240" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br />
<b>в женский монастырь Самтавро мы с Катей не пошли</b>, а остались снаружи посидеть на травке в теньке. было интересно наблюдать, как наверное мамы привели 9-10-летних дочурок сюда, в красивых туфельках и платьицах. наверное на какое-нибудь специальное событие для девочек, вроде причастия или чего-то такого</div>
<div style="text-align: justify;">
<br />
вот <b><a href="https://www.facebook.com/t.barvinkova/media_set?set=a.10152962660130235.1073741830.607685234&type=3" target="_blank">ЗДЕСЬ</a> </b>есть немного моих пленочных засвеченных и не в фокусе снимков, если еще кто-то не видал)</div>
<div style="text-align: justify;">
--<br />
джордж-и-я: <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/06/blog-post_7324.html" target="_blank">ешь</a>.<a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/08/blog-post.html" target="_blank">молись</a>.<a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/11/blog-post_25.html" target="_blank">люби</a></div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-2537812600961127722013-07-29T01:42:00.003+03:002013-07-29T01:47:51.226+03:00Simply The Best<div style="text-align: justify;">
пока это еще не кануло в забытье и совсем не потеряло актуальности, поделюсь своим видением событий :) а именно, как мы "сушились" на фесте The Best City<br />
<a name='more'></a><br />
<br />
для меня города, события, места - это, в первую очередь, люди. поэтому я уже люблю Запорожье, Киев, Винницу, Одессу, Львов, Черкассы и Донецк :)<br />
и поэтому - люблю Сушку. она как паззл, собирает разных, совершенно разных, но невероятно интересных людей в единую картину<br />
и поэтому Сушка на The Best'e запомнилась тоже людьми<br />
<br />
фестиваль стал для меня пока местом номер #1, где одновременно состоялось самое большое количество развиртуаливаний, среди них мне посчастливилось повстречать:<br />
<br />
<a href="http://vk.com/komissar_d" target="_blank">Дима Комиссаренко</a> - наш постоянный Сушко-гость, фотограф, который на фесте снимал спешали для группы события в Вк<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs412820.vk.me/v412820962/1d21/DabMeRUaJR4.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="240" src="http://cs412820.vk.me/v412820962/1d21/DabMeRUaJR4.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
<a href="http://vk.com/andrewgorda" target="_blank">Андрюша Горда</a> - друг моего Кармазина, фотограф, бородач и просто няшечка<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs315221.vk.me/v315221999/8079/Ubbf6sQOst0.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="212" src="http://cs315221.vk.me/v315221999/8079/Ubbf6sQOst0.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
<a href="http://vk.com/antova" target="_blank">Антоша Руденко</a> - фронтмен Донецкого бэнда <a href="http://vk.com/versalband" target="_blank">Versal</a> и гитар-мен из этого же чудесного коллектива <a href="http://vk.com/mikeshato" target="_blank">Миша Шатохин</a>, наконец-то! мне удалось услыхать и увидать ребят вживую. они оказались невероятно милыми, к тому же выступили отлично, оч фирменные<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs418229.vk.me/v418229807/6e8b/KFG-RelgQ0s.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="208" src="http://cs418229.vk.me/v418229807/6e8b/KFG-RelgQ0s.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
<a href="http://vk.com/plug_in__baby" target="_blank">Даша</a> - вокалистка юной Запорожской группы Skyprojects, ребятки еще только в самом начале пути, кроме того, Даша возлюбленная Гриндера, так мы собственно и познакомились :)<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs412820.vk.me/v412820962/1ce2/-z7C0HxjNQI.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="240" src="http://cs412820.vk.me/v412820962/1ce2/-z7C0HxjNQI.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
<br />
<a href="http://vk.com/tdyoma" target="_blank">Тарас Демчук</a> - это самая, пожалуй, неожиданная встреча) очередное подтверждение про тесноту мира. Тарас - друг Игоря Стефурака (<a href="http://opryshok.biz.ua/" target="_blank">Опришка</a>), с которым мы однажды познакомились в тви и через время повстречались в Киеве. Игорь даже на первых порах помогал нам с радио-сайтом и был одним из первых слушателей Радио Коллайдер :) в общем, повстречать Тараса было удивительно :) он на фесте также был в качестве фотографа, у него кажется есть свой информационный ресурс<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs412820.vk.me/v412820962/1c37/rMlwALAwAm4.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="240" src="http://cs412820.vk.me/v412820962/1c37/rMlwALAwAm4.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
<a href="http://vk.com/id152722150" target="_blank">Владимир Мельник</a> - было особенно приятно, что Владимир прямо целенаправленно посетил на фесте нашу Сушечку, очень интересно было пообщаться и познакомиться<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs412820.vk.me/v412820807/1c95/GBqHaNysxls.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="306" src="http://cs412820.vk.me/v412820807/1c95/GBqHaNysxls.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
<a href="http://vk.com/dreamlyn" target="_blank">Саша Боцман</a> - фотограф, которого я узнала благодаря Рокси, а Рокси я узнала благодаря нашей Сушке, а также тому, что после одной из Сушек она выиграла скидон на поездку во Львов от Котэ, и меня понесла нелегкая знакомиться со Львовом вместе с деточками прошлой зимой<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs412820.vk.me/v412820962/1d0f/E-6NNyF-W1M.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="240" src="http://cs412820.vk.me/v412820962/1d0f/E-6NNyF-W1M.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
<a href="http://vk.com/my7rainyday" target="_blank">Дарина Пазенко</a> - молодой ломограф из Кривого Рога. с ней мы также познакомились случайно в сети, Даша готовила диплом по дизнайну на тему ломографии, и искала людей для интервью, мне повезло попасть в Дашин диплом и взамен хотелось сделать что-то хорошее :) поэтому возникла идея позвать Дашу на фест и замутить там что-то ломографическое. на самом деле ломо-активностей мы так и не замутили там, но зато был интересный опыт знакомства и хостинга незнакомого ранее человека<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs412820.vk.me/v412820807/8614/xxwm2vwDpS8.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="212" src="http://cs412820.vk.me/v412820807/8614/xxwm2vwDpS8.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
<a href="http://vk.com/gav777" target="_blank">Саша Гринченко</a> - совершенно молодой юноша, который списался с нами накануне феста и принес невероятное множество крутых снимков. круто, что Саша из Днепра, надеюсь, ему удастся прийти к нам на Сушки-во-дворике<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs412820.vk.me/v412820962/1d3c/huMx7D2_P-4.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="240" src="http://cs412820.vk.me/v412820962/1d3c/huMx7D2_P-4.jpg" width="320" /></a></div>
<br />
кроме того, мы повстречали множество Сушко-друзей и просто друзей, и завели немало новых знакомств. к нам приходили опытные сушисты из Кривого Рога и Одессы, впервые слышащие про Сушку ребята из Сум и Луганска, ломограф Света из Харькова, которая также принесла чудесные снимки, и даже англоязычный дядя<br />
<br />
рядышком с нами наши друзья Арт-Мостовцы во главе с <a href="http://vk.com/aglayasomova" target="_blank">Юль Михалной</a> совершали всем желающим фейс и боди-пейнтинг, рисовали кофе-раствором и устраивали всяческие другие художественные развлечения для детишек и взрослых<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs412820.vk.me/v412820807/8630/XkD6LuiB_A4.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="http://cs412820.vk.me/v412820807/8630/XkD6LuiB_A4.jpg" width="212" /></a> <a href="http://cs409326.vk.me/v409326104/2b0e/f-pElvSBa2Y.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="http://cs409326.vk.me/v409326104/2b0e/f-pElvSBa2Y.jpg" width="212" /></a></div>
<br />
конечно же, развлекать гостей на Сушке это уже некая традиция, поэтому кроме самой Сушки и художественных ништяков, у нас был такой вот импровизированный Photo Booth, где народ мог фотографироваться со всякими штуковинами<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs412820.vk.me/v412820526/4248/iyGfAalHWJU.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="http://cs412820.vk.me/v412820526/4248/iyGfAalHWJU.jpg" width="240" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs409326.vk.me/v409326104/2afc/szMKSWk5ooc.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="212" src="http://cs409326.vk.me/v409326104/2afc/szMKSWk5ooc.jpg" width="320" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
а также выставили на фесте ломо-буквы, которые до этого вывешивали в <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/06/blog-post_27.html" target="_blank">Петровском</a><br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs412820.vk.me/v412820314/16ba/QBn36WJ2Q4o.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="213" src="http://cs412820.vk.me/v412820314/16ba/QBn36WJ2Q4o.jpg" width="320" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs412820.vk.me/v412820807/1c60/oXd8oECE3FI.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="213" src="http://cs412820.vk.me/v412820807/1c60/oXd8oECE3FI.jpg" width="320" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
было действительно приятно, что довольно много людей готовились и ехали на фест с распечатанными снимками<br />
<br />
это был увлекательный опыт, было здорово оказаться с нашей Сушечкой на таком событии, как по мне, это было полезный опыт, хорошее сотрудничество и просто интересное время с отличными людьми :)<br />
<br />
мы очень соскучились за домашней Сушкой, поэтому уже готовы сообщить дату :)<br />
больше фоточек с феста в <b><a href="http://vk.com/sushkadnepr" target="_blank">ГРУППЕ</a></b><br />
а <a href="http://ideatorium.blogspot.com/2013/07/blog-post_17.html" target="_blank"><b>ЗДЕСЬ</b></a> рассказ о фестивальной Сушке от Гладкуси</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-71599457932656048002013-07-28T23:05:00.001+03:002013-07-28T23:05:52.235+03:00чужие губы<div style="text-align: justify;">
скажіть мені українські люди, невже так легко подавати нам лайно і впевнювати, що то насправді цукерочка, і навіть більше - впевнити настільки, що ми самі будемо "с пєной у рта" доводити це іншим, хто сумнівається?</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
маленький маркетингово-музичний приклад, навколо якого наразі триває всєобщая істєрія</div>
<div style="text-align: justify;">
(<i>звісно, у всєлєной цих людей жодий краб не постраждає, і як би нічого особистого)</i>)</div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
десь близько року продовжую робити музичні відкриття щодо українських молодих індепендант гуртів - для радіо, і для душі звісно. з деякими хлопцями почнеш просто по-людськи розмовляти, і розумієш, що все у нас в країні в культурному плані як в радянські часи. куди не ткнись - чи то музика, чи література, чи фотографія - є взрослі дяді і тьоті, які окупували великі сцени і галереї, і пустили там про всяк випадок коріння. прорубатись крізь їхні коріння неможливо, а потрапити туди на "олімп" можна лише цілуючи зад (чи перед - це вже як кому до вподоби), або - якщо вони тебе якимось чимось помітять і вподобають, але що в першому випадку, що в іншому - будеш ти із печаткою "відкриття (і чуть лі нє дєтіщє) дяді Васі, заслуженого... (регалії перерахувати)", хоча насправді цей дядя Вася просто примазується до свіжої крові. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
звісно є і третій шлях - все ж таки намагатись самостійно пробивати головою стіну. чи стелю. яку до речі наче навмисно занижують оті самі дяді з тьотямі. "ваше місце - сцена для молодих виконавців, ваш удєл - нескінчена карусель фестивалів, де ви одні-з-сотень, і взагалі, маєте радіти, що потрапили сюди" - ось такий приблизно посил написано на тій штучній стелі. а навіть, якщо таки вдасться пробитися і переможно і знесилено постати перед публікою в штукатурці і крові - далі стає завдання не легше. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
але це я як звичайно розтікаюсь мислью по дрєву в якості прєлюдії. історія зовсім про инше.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
річ у тім, що я з дитинства люблю Пепсі більше ніж Кока-колу. так склалось. можливо це щось суто психологічне, але в 11 років мені точно було пофігу на маркетингові війни, просто любила собі пепсі і всьо.<br />
<br />
останнім часом в Україні напевно найняли норм маркетолога, або перекладача ^^, який вдало адаптує до наших реалій усілякі ніштякі, які мутять у Пепсі-мазерленд. типу історії Пепсі, або - кампанії "Старс ав нау" із залученням тих самих молодих-амбіційних гуртів. такий собі "Алло, ми іщєм таланти".</div>
<div style="text-align: justify;">
<br />
я абсолютно розумію музикантів, які прагнуть взять участь у всяких таких подіях, і не дивлячись на те, що мене дратують соц-мережеві активності, зав'язані на репостах та лайках, втім я особисто віддала голоси декільком гуртам. і все було норм - Пепсі, Європа плас і концерти в 16 містах, аж тут нарешті крізь інформаційний потік до мене дійшло, що це все являє собою звичайнісінький Пепсі тур одного конкретного гурту-хедлайнеру. і начебто нічого дивного в цьому також не має бути. я трошки позадротствувала (тобто, провела дослідження), і віднайшла хронологію кампаній Пепсі, серед яких підтримка туру Мадонни, концерту Spice Girls у Cтамбулі і ще чимало співпраці з артистами, акторами та фуболістами. з кумирами типу. ще раз: з ку-ми-ра-ми.<br />
<br />
ще раз подивилась на назву хедлайнеру, трошки дослідила їх експансію інтернет-видань та медіа-простору, і у мене одразу виникла ціла низка флешбеків:<br />
<br />
<b>Hardkiss </b>- троє діджеїв із Сан-Франциско створили проект з такою назвою і мутілі мутки, зокрема рейв-сейшени в штатах в 90-х, <b><a href="http://www.allmusic.com/artist/hardkiss-mn0001759990" target="_blank">ТУТ</a> </b>є трохи про цей проект і їх однойменний лейбл, якщо цікаво. ось, до речі, сет одного з хлопців<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<iframe allowfullscreen='allowfullscreen' webkitallowfullscreen='webkitallowfullscreen' mozallowfullscreen='mozallowfullscreen' width='320' height='266' src='https://www.youtube.com/embed/6nv2fYYu0iQ?feature=player_embedded' frameborder='0'></iframe></div>
<br />
<b>лого гурту</b> - наш атвєт серу Міку<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://cs416921.vk.me/v416921785/5633/EGxUF7Myl9A.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="200" src="http://cs416921.vk.me/v416921785/5633/EGxUF7Myl9A.jpg" width="200" /></a></div>
<br />
<b>а маска барабанщика</b> - Весу Борленду<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi37P_2rOzKZk029j22brGgkZ1CTyBqUuKdvN6e9O4fizyDntgEDxlwk8cIl3fv1jC9QRBtpM9C4U_WwNz0RA_WtpQOtVacC9Y2lQqzJwwXYzy5ZkZ2o-BpBJKNb_76t4CGtCW9tdXqs1Q/s220/wes_borland.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi37P_2rOzKZk029j22brGgkZ1CTyBqUuKdvN6e9O4fizyDntgEDxlwk8cIl3fv1jC9QRBtpM9C4U_WwNz0RA_WtpQOtVacC9Y2lQqzJwwXYzy5ZkZ2o-BpBJKNb_76t4CGtCW9tdXqs1Q/s220/wes_borland.jpg" /></a></div>
<b>образи вокалістки</b> - відповідно - пані, тобто Леді Гагі. хоча у численних однотипових інтерв'ю дівчинка повідомляє, що в її образах Гагою і не пахне. показалось.<br />
<br />
<b>щодо музичного відео </b>- відеоряд на композицію Make-Up особисто мене відсилає до порівнянно свіжого відео Джареда Up in the Air.<br />
<br />
реклама рекламою, але я не розумію, чому ще не до кінця самоідентифікований, надмірно блискучий, карамелізований черговий проект підносять мені як неймовірно талановитий і гіпєр-успішний. це я маю так думати про кожну модель, кожну третю справа акторку серіалу, яка потрапила до рекламного ролику і мєлькаєт тут і там?<br />
<br />
мене страшенно лютить саме це - що медіа і якісь невідомі мені тьоті з дядямі згори формують такі посили, і вшивають в мізки, повідомляють, у що вірити, наче ми все ще в союзє - повертаючись до питання про цукерочку і лайно. мені сумно через це, і ще через те, що особисто я - поки що дуже на мало що можу вплинути у культурному і зокрема музичному аспекті.<br />
<br />
тішить лише одне, що саме ця історія скінчиться разом із пунктами контракту, істерія вщухне, і цей фейк час від часу виринатиме із куточків мережі серед десятків тисяч інших. але трохи згодом з конвейеру пластикової фабрики зійде чергове створіння, зібране з запасних частин чужих успішних проектів, і варто порахувати лише від 1 до 12, поки новий фейк без анестезії перетворить тебе на зомбі.</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-52858865763970737382013-07-21T02:34:00.002+03:002013-07-21T02:39:11.656+03:00про первый опыт и город Че<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEift6RwxG0nvbj9oPsWmURgbTOk5Ks9l0yU7iLdtkmAa5pCmbNY2CsvhSoG_rgpZx1l7cQFEziR219WOW8CXpKHnmZM53hEmVuhw2WDYuRCNQKCctf67l7auAdaA2nwJ4mboPk2f3EfcdM/s1600/000009.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEift6RwxG0nvbj9oPsWmURgbTOk5Ks9l0yU7iLdtkmAa5pCmbNY2CsvhSoG_rgpZx1l7cQFEziR219WOW8CXpKHnmZM53hEmVuhw2WDYuRCNQKCctf67l7auAdaA2nwJ4mboPk2f3EfcdM/s320/000009.jpg" width="216" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
не успели еще остыть впечатления от путешествия в Джорджию, как опять понесла меня нелегкая в дорогу, на сей раз в пределах родных украинских просторов, а именно - в город Че</div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
понесло меня туда в связи с недавним музыкальным открытием, о котором делилась в одном майском <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2013/05/blog-post_10.html" style="font-weight: bold;" target="_blank">посте</a>, а именно в связи с совместным фестивалем SoundЧе и Рок Візок, на котором должны были выступать ребята <b><a href="http://vk.com/rollergenoa" target="_blank">Roller Genoa</a></b></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
у меня с собой был билет в один конец, купальник, книга Ричарда Брэнсона, пленочный Canon, плеер, номер телефона вокалиста, с которым мы никогда прежде не виделись, и номер телефона юноши, который согласился меня захостить, и с которым мы тоже не были знакомы ранее</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
честно говоря, больше всего мне нравится путешествовать куда-то водиночку, люблю дорогу с музыкой, бродить по незнакомым местам и разглядывать людей. когда ты в незнакомом городе один, ты собран, полагаешься только на себя и сам знаешь, сколько еще пройти и когда отдохнуть, и несешь ответственность только за себя</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
так вот, поездка в Че заняла ровно 6 часов. я была удивлена, но стандартный спринтер, который вез к пункту назначения, заполнился до отказа еще на автовокзале в Дп. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
в Киеве мне удобно ориентироваться по станциям метро. в Че - очень хорошо организованы маршрутоны. по сути, они действуют как автобусы в Советском Союзе - останавливаются только на остановках (<i>Валера, держись</i>), кондуктор выдает билет и объявляет остановки. </div>
<div style="text-align: justify;">
короче говоря, добраться до места феста (паркинга торгового центра, вроде нашего мост-сити) не составило большого труда, и вскоре я наконец повстречалась с ребятами. они оказались невероятно милыми ^__^ </div>
<div style="text-align: justify;">
с Курчем мы немного общались и ранее (что-то вроде пре-интервью в скайпе, нужно замутить теперь взаправдашнее), и скажу вам, это умный и амбициозный юноша, и еще - он спорит с этим, но по мне - он немного бунтарь. напоминает мне этим моего младшего бро Ярика, когда ему тоже было 20 лет :) </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
выступление ребят было запланировало на финал фестиваля и сопровождалось оно потрясающим летним ливнем с огромными каплями, с пузырями на асфальте, в общем я была под впечатлением, т.к. впервые попала под проливной дождь на концерте, и честно говоря, немного переживала за ребят в плане воды и электричества, но наверное безопасность на такие случаи продумана..) </div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh8M3j5qN7lHB1kI-uHzMkPquW_Y7mAf9HISLoXn2HudM8vEJ0KP2EIvKp4ncMl-GjFqsVXptGSNcoBvJuFTHHchNzchyJrSlRp3mBPhR6vjb5qWuk6_ChRxJbFlLkpezEATs6etqHbgWg/s1600/000007.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="270" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh8M3j5qN7lHB1kI-uHzMkPquW_Y7mAf9HISLoXn2HudM8vEJ0KP2EIvKp4ncMl-GjFqsVXptGSNcoBvJuFTHHchNzchyJrSlRp3mBPhR6vjb5qWuk6_ChRxJbFlLkpezEATs6etqHbgWg/s400/000007.JPG" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
естественно, я уже заслушала ранее их песни, поэтому некоторые даже помнила наизусть. выступление ребят было по-настоящему рок-н-рольным и захватывающим</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgQ4jlcNK0pC8euG2UhSc_UVWkKQiG2iC7VW23UbRponCyXmHI1OdnsO4z0yrhce0YqUvQHMToZQ-aTyswIW0q_vkB4Hvz9JJHmIaUle4_f9uk_FAOF5coozR8yrVDvrN8rC_Mr5V95O3s/s1600/000001.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="270" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgQ4jlcNK0pC8euG2UhSc_UVWkKQiG2iC7VW23UbRponCyXmHI1OdnsO4z0yrhce0YqUvQHMToZQ-aTyswIW0q_vkB4Hvz9JJHmIaUle4_f9uk_FAOF5coozR8yrVDvrN8rC_Mr5V95O3s/s400/000001.JPG" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
там же впервые я вживую увидала мошпит и circle pit. выглядит не так страшно, как я думала) ну и RG дали повод для кача. вообще, Курч отлично общался с публикой, если для этих ребят все будет складываться хорошо, то они далеко пойдут, они просто отличные, к тому же у Курча нефиговая харизма. поэтому он даже дважды вышел на снимке) к слову сказать, я так вдохновилась, что оставила книгу Screw it, Let's do it Боде. надеюсь, она вдохновит его :)</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgoHViZBkFUWts28YCroqGTP3oHEoknolftYo6XQ9v1pzFM8b2HD1uZqeDDKS4EfaeTWxq2LDNueK7YNj39uxFeIpg7ud0w96HaeTNZntvpcOZtAoW_m6r5jDIAAuJmp9vyy0lwg2QyO-4/s1600/000002.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="270" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgoHViZBkFUWts28YCroqGTP3oHEoknolftYo6XQ9v1pzFM8b2HD1uZqeDDKS4EfaeTWxq2LDNueK7YNj39uxFeIpg7ud0w96HaeTNZntvpcOZtAoW_m6r5jDIAAuJmp9vyy0lwg2QyO-4/s400/000002.JPG" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
ощущения после концерта ребят были потрясающее, я чувствовала себя очень радостной, что приехала услышать и увидеть их :) они там правда здоровские. кроме Богдана, Ильи и Димы, познакомилась еще в реальности с Юлей, она тоже крутая гитар-гёрл из Киевской группы <b><a href="http://vk.com/waycup" target="_blank">WAYCUP</a></b></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjn5Tji0Z-5AA9wxaBTcW37_MDi6enco7VXxENA5h1FNmZysBXcbCDu22f2XSopHwYXNiRaD4dlF88xfciA3TDiscEPFSPcUz01LDUa0oTya7wDYKQb3x1vGQfok0oSSfnzbkeH5SYZJqE/s1600/000010.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="270" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjn5Tji0Z-5AA9wxaBTcW37_MDi6enco7VXxENA5h1FNmZysBXcbCDu22f2XSopHwYXNiRaD4dlF88xfciA3TDiscEPFSPcUz01LDUa0oTya7wDYKQb3x1vGQfok0oSSfnzbkeH5SYZJqE/s400/000010.JPG" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
далее у меня впереди был еще кусочек приключений, т.к. обратный билет я купила на следующий день, и мне нужно было добраться к хостеру, а меж тем продолжался дождь и уже сделалось значительно темно. ребята повезли меня на бусе по нужному адресу. было темно и я не могла точно понять, что же это за бус, но чувствовала себя, как в 80-х. кроме того, мы никак не могли разобраться, как попасть в нужное место из-за темноты, дождя и того, что йаблоши прокладывали какой-то невзаправдашний маршрут. но все же мы добрались в место назначения, и там меня встретил хостер Данил.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
здесь начинается часть "про первый опыт". в Че у меня (до этого момента) никаких знакомых не было. где-то краем уха я слыхала про кауч-сёрфинг, и в тот момент, когда подумала "а не поехать ли мне на этот самый фест?", примерно сразу же пришла следующая мысль "а не попробовать ли мне покауч-сёрфить?"</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
с одной стороны, это немного стремно, с другой - любопытно. к сожалению, второе у меня почти всегда побеждает (даже в случае случайного автостопа и езды на коне), поэтому я решила попробовать. мне повезло, что Данил довольно быстро отписал мне и оставил номер телефона.<br />
<br />
к сожалению, не вышел снимок с ним, но могу сказать, что мне попался довольно интересный хостер. Данил работает в скаутском лагере, не ест мяса и устраивает всякие культурные события, нацеленные на возрождение украинских традиций.</div>
<div style="text-align: justify;">
я была очень благодарна за возможность получить горячий чай, горячий душ и диван :)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
на следующий день и мой хостер и ребятки-музыканты были заняты, а у меня, меж тем, оставалось несколько часов до автобуса домой. поэтому я решила максимально прогуляться по городу Че.</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhN9l7XYol2Qidx6J-nCBrPqs0GnYUSBH5dnXOMDemMMxUXo6CV3X-X1Cv6BqUsNykWf-TmAh3dcs8nTdGgtsmRtn1x6HsIDDCAIWkkezLPT9vV62Z-Lxag4hRVomOdR_TzD3eXqKxNjS8/s1600/000006.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="270" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhN9l7XYol2Qidx6J-nCBrPqs0GnYUSBH5dnXOMDemMMxUXo6CV3X-X1Cv6BqUsNykWf-TmAh3dcs8nTdGgtsmRtn1x6HsIDDCAIWkkezLPT9vV62Z-Lxag4hRVomOdR_TzD3eXqKxNjS8/s400/000006.JPG" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
это небольшой город, население в нем около 300 тысяч людей (примерно как на трех Тополях в Дп). там есть центральный бульвар Шевченко (что-то вроде нашего К.Маркса или проспекта Артема в Донецке), который тянется почти через весь город. по нему-то я пошла, в надежде, что он выведет меня к чему-то любопытному. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
так и вышло. я оказалась на опушке соснового леса (он же парк), и устроилась там, чтобы еще немного перекусить</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiX7cgJqm0TQF4KN-6Kj-ZA5pB6q5BqV1f-ZZtDn2_axx6l4VM-O-5mDgO_ki7IUWtd7ksVHwXQaZS3_XEROn5qT2lyL7kkJKalWtuce95wgh49mfFqBtOK2WBZ3c8nCF4lMW-sF3U1PAI/s1600/000017.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="270" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiX7cgJqm0TQF4KN-6Kj-ZA5pB6q5BqV1f-ZZtDn2_axx6l4VM-O-5mDgO_ki7IUWtd7ksVHwXQaZS3_XEROn5qT2lyL7kkJKalWtuce95wgh49mfFqBtOK2WBZ3c8nCF4lMW-sF3U1PAI/s400/000017.JPG" width="400" /></a></div>
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjY2S_fKTaXcd3NS3U_N2hyQwPfYVtHh_kSP5177iY15mAKajFcHq1CQQnNkQtEvhnFzrwo1S4_O70VYdZ0ywCO4mSduLRGZgP2kiFB1gPHv2gJxVLMec65kWOtUfS0tb3RmCJV8ctdlq8/s1600/000015.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="270" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjY2S_fKTaXcd3NS3U_N2hyQwPfYVtHh_kSP5177iY15mAKajFcHq1CQQnNkQtEvhnFzrwo1S4_O70VYdZ0ywCO4mSduLRGZgP2kiFB1gPHv2gJxVLMec65kWOtUfS0tb3RmCJV8ctdlq8/s400/000015.JPG" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
неподалеку по тропинке куда-то шли люди в глубь леса, и я подумала, что можно попробовать последовать за ними, и не прогадала)</div>
<div style="text-align: justify;">
тропинка привела к самому взаправдашнему парку, он немного напоминал парк в Умани: водопады, пруд, брусчатка и склоны. в общем по этим склонам вниз я и пошла и вышла - конечно же (но честно совершенно неожиданно) к Кременчугскому водохранилищу.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
у меня оставалась еще пара часов, поэтому я решила один из них провести на пляже и открыть сезон заплывов</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg8MMhK_8JE7mGGTBYkGJBvOiKYCdjdWi1f6_aOYuxeOOmJ-n7eKJOLmqp8BX8JdgbXVC50V3TqUx1WZxMeE1DkqSGYXHyIoCoonskhqSibnvGSQDW5D62XO2kFdR8MJ52ybFQlXgzFssI/s1600/000023.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="270" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg8MMhK_8JE7mGGTBYkGJBvOiKYCdjdWi1f6_aOYuxeOOmJ-n7eKJOLmqp8BX8JdgbXVC50V3TqUx1WZxMeE1DkqSGYXHyIoCoonskhqSibnvGSQDW5D62XO2kFdR8MJ52ybFQlXgzFssI/s400/000023.JPG" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
было немноголюдно, спокойно и хорошо, к тому же я довольно долго шла вдоль по бульвару, наверное часа так полтора, поэтому немного поваляться на солнышке и окунуться в незнакомый Днепр было приятно</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
на этом финальном аккорде закончилось мое маленькое путешествие в город Че<br />
затем я вернулась ко входу в парк, отыскала поблизости остановку и укатила на вокзал. впереди у меня были еще 6 часов дороги домой..<br />
<br />
** <a href="http://vk.com/barvinkova?z=photo6528807_306737283%2Fphotos6528807" target="_blank"><b>ЗДЕСЬ</b></a> есть еще немного фоточек от Кени. листать вправо</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2492910874910631520.post-54794160711964762852013-06-27T01:01:00.002+03:002013-06-27T01:12:11.981+03:00ломолюбовь и кинестетика<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiD_SXOcapCVlvEp2_u8__cKfNFGQjBaFc3UZYwzv_GR9J-BzaC6pUZGYiLq7XsMYY7OVdvvl8mtF3V_LRspod9HnUtMASrzG_4H9mEq5bphxzHMlNEz_Af_LzJBBjsiUXVIPInMRs1us8/s1600/gei1HYC63Xw.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="266" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiD_SXOcapCVlvEp2_u8__cKfNFGQjBaFc3UZYwzv_GR9J-BzaC6pUZGYiLq7XsMYY7OVdvvl8mtF3V_LRspod9HnUtMASrzG_4H9mEq5bphxzHMlNEz_Af_LzJBBjsiUXVIPInMRs1us8/s400/gei1HYC63Xw.jpg" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
события происходят быстрее и больше, чем я успеваю их записывать)</div>
<div style="text-align: justify;">
однажды я даже подумала, что их так много, что я перестаю ценить все то невероятное, что случается и то, частью чего я становлюсь</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
сегодня такой день, когда я без особых на то причин, но все равно чувствую себя a little piece of crap, хотя вокруг столько всего увлекательного, и буквально послезавтра меня ждет небольшое путешествие, но об этом позже</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
наверное, это все виновата увеличенная луна, а брюс в отъезде и никак не может ее заарканить</div>
<div style="text-align: justify;">
короче говоря, в такой груздный день почему-то вспомнилась наша ломостена</div>
<div style="text-align: justify;">
</div>
<a name='more'></a><br />
началось все примерно <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2012/03/blog-post_16.html" target="_blank">11 марта 2012</a> приблизительно в 21:43, когда я сидела на подоконнике в Неизвестном Петровском и наслаждалась Костиными блюзовыми партиями, а также губной гармошкой. от губной гармошки я таю еще больше, чем от гитарных соляков. наверное дурная генетика<br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
в тот вечер я оказалась в Петровском совершенно случайно и как раз впервые. Анди шел туда на концерт, потому что он там звукач, а я случайно оказалась неподалеку. короче так начался период, когда я выбралась из своей тихой раковины забытья и безысходности, и вот уже больше года не могу залезть обратно</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
короче, сижу я, значит, на подоконнике, а прямо передо мной - противоположная стена. удивительно. и на ней целая специальная довольно длинная (метров в 8) поверхность. для выставок. честное слово - смотрю я на эту поверхность и представляю, как там располагается ломостена. у меня воображение еще то.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
потом были совершенно другие события, хотя вылезание из "раковины" началось как раз с ломографии, т.к. немного погодя Энтони позвал нас с Кармазей в <a href="http://barvinkova.blogspot.com/2012/05/i-i-ii.html" target="_blank">программу</a> рассказать о ломо.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
ну вот, а потом спустя кучу времени - этой зимой сидим мы вконтакте с Деном Вайсманом и нам грустно. потому что зима и уныло. из цветов только оттенки серого, как втлену. так придумалась идея про ломостену. Ден многофункциональный и мультиталантливый супермаста взялся за макет. ну вернее, сперва мы сделали объявление, и ребята стали слать свои снимки, а затем Ден взялся за макет, вышло кажется просто, но красочно и здорово</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhmMtLi2gAbykNbtfPqwWMUO0ckqt3A3DoQ2i64shGnJc2RoBlt6rZB-aihyrzSbBDcbT81PhK03JtasOX0UXGvhMYeecBd4JQvaz7CPNipRx9Fj-f2Ph7LVy3cEcbbm7Op2KvlXUFMbBk/s1600/CXvGAsbHa5Q.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="266" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhmMtLi2gAbykNbtfPqwWMUO0ckqt3A3DoQ2i64shGnJc2RoBlt6rZB-aihyrzSbBDcbT81PhK03JtasOX0UXGvhMYeecBd4JQvaz7CPNipRx9Fj-f2Ph7LVy3cEcbbm7Op2KvlXUFMbBk/s400/CXvGAsbHa5Q.jpg" width="400" /></a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<div style="text-align: justify;">
а еще наши друзья ДенисУля из зп зимой 2013 устраивали ломостену-вышиванку, и тоже вдохновили нас. они вообще сильно вдохновляют :)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
так вот, Ден сделал макет, и затем мы пообщались с ребятами из Петровского по поводу выставки у них, и начали подготовку. нужно было распечатать все, раздобыть большой картон, собрать как паззл фоточки на картоне и приклеить двухсторонним скотчем.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
как обычно, я возомнила себя супергеройшей, и ввиду того, что в лучших традициях, допечатывала фоточки за несколько дней до объявленного открытия, драматически отвергла всякую предложенную помощь в сборе стены. stupid :) </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiLYSwTa1Ihm5KT32sew1mkdC-emaPX2sEUv4vDX02kC_3ZUCS_qeWHgidu3o5f5udnhav7QFzxkg5d0gQtyovTB3lUATo3JRu9U0OX30baNQmsLco_pBLNrlsReAbGD_dCXd1Mey_AQQA/s1600/gotov.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="210" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiLYSwTa1Ihm5KT32sew1mkdC-emaPX2sEUv4vDX02kC_3ZUCS_qeWHgidu3o5f5udnhav7QFzxkg5d0gQtyovTB3lUATo3JRu9U0OX30baNQmsLco_pBLNrlsReAbGD_dCXd1Mey_AQQA/s320/gotov.jpg" width="320" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
тем не менее, процесс был очень увлекательный и занял, если сложить все время, около 2 суток</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
самой трудоемкой частью оказалось подгонка картона под нужный мне размер. т.е. уроки труда и аппликации не прошли даром.</div>
<div style="text-align: justify;">
#brotip - если вам попадется такой же коробочный супер-плотный многослойный картон, как и мне, не пытайтесь разрезать его ножницами<br />
-_____- лучше нож</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
когда отвергаешь помощь, потом ее непросто просить) мне вообще непросто просить о помощи, но, к сожалению, я не могла повесить готовые коллажи водиночку, поэтому пришлось искать помощников, и они нашлись, целых трое :)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
на открытие пришел сушечный народ, просто мои друзяши, и даже приехали ломографы из Зп, например ДенисУля и Яна Филимонова с друзьями</div>
<div style="text-align: justify;">
<b><a href="http://vk.com/album-25787065_174457627" target="_blank">ТУТ</a> </b>есть немного фоточек с открытия, как это было</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
повествование, как обычно, лишено логической последовательности и ключевого переломного момента, но суть примерно следующая: сбылась мечта идиота, а также, я как кинестетик, которому нужно щупать и пробовать на вкус, чертовски рада, что мы воплотили идею из головы в нечто материальное, физическое, и от меня - теплейшие лучи благодарочки всем участникам процесса, всем ломографам, помощникам и создателю макета</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
еще у нас была интрига<br />
Деня придумал ломографического Джонни Деппа, но когда мы его вырезали из картона, он вышел немного упртым :\<br />
тем не менее, свои функции гостеприимства и участия в фотосъемке с гостями честно выполнил</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgwxKT5a5tEoLLSimiMPooirCO-heXBqWpDjNk3B3Y_3mC0fKB7jS4OAd_XJ6MQ6Lpy_jXPDOQVN_1xaFDG4-qrH_0COCgzWZkRtdmO2tHQ_nAHskYQrpzjriMszVic29ve3kXCHlcAxX4/s1600/-WsJIIUuhn4.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgwxKT5a5tEoLLSimiMPooirCO-heXBqWpDjNk3B3Y_3mC0fKB7jS4OAd_XJ6MQ6Lpy_jXPDOQVN_1xaFDG4-qrH_0COCgzWZkRtdmO2tHQ_nAHskYQrpzjriMszVic29ve3kXCHlcAxX4/s320/-WsJIIUuhn4.jpg" width="212" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
на ломостену еще кажется можно посмотреть в Петровском, но уже прошло больше месяца с момента ее повешения. думаю, теперь возьмем ее с собой на The Best City.<br />
но, как говорят мемы, это будет уже совсем другая история</div>
Unknownnoreply@blogger.com0