еще раз про любовь

вже вдруге мої улюблені котики The Bajinaks рятують мене краще за будь-які антидепресанти

музика, любов, щирість, емоції і справжність діють сильніше за трудо- чи ще якийсь там -голізим, до того ж не викликають жодних шкідливих побічних ефектів

про лакмусові папірці, наляканих хлопчиків та весняне загострення

• ці часи і ці події - чудові лакмусові папірці 
• пости не змінюють ситуації в країні. вони змінюють твоє ставлення до ситуації в країні 
• інформаційний передоз знижує поріг чутливості, і одного дня твоя колега починає дивитись новини як кіно, задля розваги чи то холоднокровної критики
• у час весняного загострення повертаються твої давні уявні друзі-дзен-буддисти, переконані у тшєтності усього сущєго і трощать захисний пластиковий ковпак навколо твого мікро-всесвіту

Good Bye, Lenin!

сидиш собі така ненафарбована домашня, ісиш червону капусту з оливками, дивишся Шустера, в якого зійшла  з обличчя засмага типу "морква", аж телефонує тобі дитина (не питайте) і каже: "ми тут ета, Лєніна валім, приєжжай, а?"

біжиш до ноута, до стріма, дивишся, аж тут давній приятель, який тривалий час проживав у Дніпрі, слідкує за подіями в Україні протягом трьох місяців, та намагається розкласти усе по полицях для своїх РФ знайомих, бо наразі проживає в Москов, питає: "ти там?"

це знов такий момент, коли ти думаєш, невже ти зараз лише втикатимеш в монітор, коли це все відбувається в 20 хвилинах від тебе. в реальному часі. в голові прокрутилися неясні кадри з тєлєка із 91-го, путч, броньовик, Єльцин. і ти сама себе питаєш: "ти там?"