Показ дописів із міткою з серця. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою з серця. Показати всі дописи

океан


інколи відчуваю себе океаном
із солярісу
я наче створюю форми, уявлення для людей про себе - які вони здатні прийняти і перетравити, гарантовано не отримавши виразку шлунку чи ізжогу

це такий собі захисний шар, сплетений із цілого розмаїття дрібниць - рис, зевгм, підкочених джинсів, невимушене виконання неписаних, але очікуваних інструкцій

не так багато людей, що перетинаються окружностями своїх життєвих кіл з моїєю, є лікарями чи суддями
але чомусь так багато з них вельми охочі виносити вироки і ставити діагнози
подекуди це тішить, подекуди втомлює
втім не маю жодного бажання переконувати, доводити чи то пояснювати

***
завжди уявляла собі той океан густою - густіше аніж наваристий бульйон - субстанцією, крізь яку чомусь час від часу пульсує електричний струм

цей персонаж для мене загадковий і неосяжний навіки
зараз подумалось - можливо це навіть прообраз Бога
#оцетакнесподіванка #ночноє

еще раз про любовь


вже вдруге мої улюблені котики The Bajinaks рятують мене краще за будь-які антидепресанти
музика, любов, щирість, емоції і справжність діють сильніше за трудо- чи ще якийсь там -голізим, до того ж не викликають жодних шкідливих побічних ефектів

про лакмусові папірці, наляканих хлопчиків та весняне загострення


  • ці часи і ці події - чудові лакмусові папірці 
  • пости не змінюють ситуації в країні. вони змінюють твоє ставлення до ситуації в країні 
  • інформаційний передоз знижує поріг чутливості, і одного дня твоя колега починає дивитись новини як кіно, задля розваги чи то холоднокровної критики
  • у час весняного загострення повертаються твої давні уявні друзі-дзен-буддисти, переконані у тшєтності усього сущєго і трощать захисний пластиковий ковпак навколо твого мікро-всесвіту

(с)приймати частинами: барвінковий 2013-й: 2

беручи із своєї ех-Собакарши приклад, ще минулого року запровадила собі таке правило: відкривати щороку для себе принаймні два нових місця. 

торішніми відкриттями стали весняна Одеса та першо-грудневий Львів, на 2013 записала собі відвідати Грузію та Пітер (а саме Фотосушку на її батьківщині). план вдалось виконати лиш на половину, втім подорожей було чимало, зокрема до міст та містечок, де ще не ступала нога барвінкової людини. 

невеличкі самостійні подорожі подобаються мені тим, що ти вчишся класти у наплічника лиш найнеобхідніше та покладатися лиш на себе. а ще я певно фартова (тьху-тьху-тьху) або безголова :)) 

(с)приймати частинами: барвінковий 2013-й: 3

цей рік видався неймовірно яскравим, і набагато більш насиченим подіями, аніж я могла би собі запланувати наприкіці минулого грудня

як звичайно роблять звичайні дівчата і хіпстери, я собі написала списочок із 26 пунктів-завдань, які мала б зробити 2013-го року - виконала з них я лише 8 і ще 2 частково, зате сталося чимало усього иншого, зокрема як завжди я спробувала робити те, чого ще не доводилось робити раніше (наркотики я не приймаю, єслішо)
щодо зовсім-зовсім нового досвіду, цьогоріч вперше в житті..

27 шариков как бы мягко намекают

так как я придумала, что мой завершившийся жизненный год должен был проходить под девизом "я верю в мужество отчаянных парней", то сегодня не буду растекаться мыслью по древу о прожитых событиях и днях - для этого у меня будут предновогодние деньки (надеюсь. все-таки 27 наступает, опасносте)), а поделюсь именно о них - о парнях, юношах и мущинах, которые как великолепная пятерка и вратарь, сопровождали меня на протяжении этого года..

чужие губы

скажіть мені українські люди, невже так легко подавати нам лайно і впевнювати, що то насправді цукерочка, і навіть більше - впевнити настільки, що ми самі будемо "с пєной у рта" доводити це іншим, хто сумнівається?

маленький маркетингово-музичний приклад, навколо якого наразі триває всєобщая істєрія
(звісно, у всєлєной цих людей жодий краб не постраждає, і як би нічого особистого))

про апрель: ощущенья - в метро - кофевино

тут вже травень активний добігає кінця, а я все не розповіла про квітень, беру приклад зі своєї Птічкі, виправляюсь)

квітень видався музично-фотографічним
прямо культурно-просвєтітєльський

квітнева музичність увібрала до себе наскрізь сонячну щирість моїх лапушек Nasluhu, які завітали до дп та ще одну майже життєво важливу для мене подію

вживати музичні наркотики: про гаражний рок

одного дня, рік чи два тому, переглянувши чергову серію "семи поколінь рок-н-роллу", я написала сердитий пост про те, що яка ж грусть-пєчаль-тоска, що зараз в моєму часі і моїй країні немає музичних бунтарів, немає таких крутих качових музикантів, які змінять світ, в музичному, соціальному, культурному, якщо хочете, розумінні

зараз я готова взяти всі ці слова назад :)

greenday: make.believe

весна началась для меня с самых приятных событий и встреч

и, конечно же, с маленького путешествия в мой уже практически второй родной город Z :)

***




Спасибо
Хочу сказать спасибо за то что все-таки позвонила!) Меня сегодня поздровляли и на словах, и смс писали(некоторые даже не знаю кто, - наверняка поклоницы)) но вот чего не хватало, так это тебя. Просто, чтоб позвонила, не надо мне ни цветов(гг было бы прикольно), просто сегодня шел с училища и что-то такая тоска нашла, и с горя купил пол литра......ряженки)) (Окнещефф долго ржал) шел, пил холодную ряженку и вспоминал о годах училища.

Нет! Я не хочу сейчас тебе расскаывать об училище или тем более о моих ассоциациях с ним и воспоминаниях!
Все, что я хочу сказать, это то, что сегодня я почувствовал как мне тебя не хватает. И ждал от тебя весточки.
Хорошо, что она все-таки пришла:)
Юра


+366: ни дня без открытий

поскольку я придумала себе девиз прошлого своего жизненного года не иначе как "ни дня без открытий!", то вот примерно что я открыла, успела, начала, завершила или замутила

почему не прилетит вдруг волшебник в голубом вертолете

а хрен его знает, почему

об этом, наверное, стоило написать в какой-то другой день, а не в такой потрясающий, потому что у нас состоялась первая сушка в днепре, о которой я обязательно расскажу как можно скорее
но сомнений нет: ко мне не прилетит вдруг волшебник в голубом вертолете и бесплатно не покажет кино. взаправду я не знаю почему так складывается
наверное, я не заслужила волшебника, потому что сама мать-его-так-та-еще-чертова-фея, которая выполняет необмежену кількість бажань 
так-то

а еще у меня судя по всему завышенные требования к людям
а может все оттого, что я ногу подвернула
could be, could be


if for kindness you substitute blindness - please, open your eyes

дорогие люди, считающие, что раз я была к ним отзывчива, то я видимо из долины добрых фей и сиреневых пони, и по этому уважительному поводу непременно нужно попытаться занять собой мое время и пространство, а также как можно скорее необходимо попробовать мне нахамить - 
не нарыв не раздражайте :)

и также не пытайтесь соревноваться со мной в сарказме (особенно, если вы по-честному не очень-то обременены интеллектом, а всего лишь навсего заучили пару страниц из словаря ожегова наизусть) - вы просто не представляете, кто мои тренера ^_____^
как правило, я не занимаюсь битьем детей (к тому же безоружных), но по особым случаям - не упущу возможности
это такой особый момент, когда я невероятно ценю, что мои самые дорогие люди - не "ванильки" и не "вафельки"
а самая крутая "не-вафелька" - моя птичька

у тривких до життя людей таких очей не буває (с)

вперше я здійснила це літературне відкриття ще певно років у 15-16
і як іронічно что лє, що саме ця поезія, напружена наче струна, шо ось-ось надірветься, стала чимось накшталт довбаного пророцтва в моє життя

ниточка: с велюра

если вы вобьете в поисковике фразу "traffic light garden" не то, чтобы гугл ничего вам не выдаст
но он не выдаст вам ничего, связанного с одной группой, которая была однажды

***

уверяю вас, что я не железная
испортить мне настроение можно в два счета

к черту. всё.

мне там все казалось таким правильным, таким разграниченным на до и начиная сейчас

листи на небо:просто дай мне время

время от времени наступает такой период, когда я думаю: сколько времени мне понадобится?

честная:обманщица

.......
поскольку ничто вас не возвышает так
как любовь к мертвецу или к мертвой
от этой любви вмороженной в память
и от прошлого не отторжимой
становятся столь чисты и сильны
и от напастей защищены
что ни в ком не нуждаются больше

гийом аполлинер - дом мертвых - алкоголи
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...