я люблю тебя:а ты умер

в моєму житті вже склалася така тенденція, що ті кого я люблю, або вмирають, або вже вмерли

(тобто, пан Палагнюк не брехав мені)

так сталося і з Селінджером, в глибину  якого я почала занурюватись лише зараз

а його не стало не так вже і давно - 27 січня 2010

я вже вам писала трохи про френі і зуї - так от з ними вже покінчено 

зуї - це така книга, до манери якої ти спочатку звикаєш перших сторінок з 20, намагаючись розібрати смак, потім захлинаючись спиваєш рядки, як спраглий, намагаючись не впустити найменшої коми і загогуліни на буквою *й*, а коли між пальцями справа лишається тоненький шар із 4 сторінок, ти довго, як через соломинку у вже майже спорожнілій склянці, тягнеш, бо так шкода, шо усе закінчується і прийшов час прощатись.. 

а коли перевартаєш задню обкладинку, то починаєш думати за самим паном Селінджером - прочитав і хочеш щоби письменник став твоїм кращим другом

але зара я хотіла сказати про дещо инше

напевно шо всі чули про книгу catcher in the rye/ловець у житі 

і напевно шо багато хто читав її

і ше напевно (я вірю в це) є люди для яких ця книга шось типу БК 

і от - у мого натіка завше виникають якісь дивні питання - у неї виникло нове

каже а скачай-но фильмєц по книзі catcher in the rye

я почала гуглити і нагуглила ОСЬ ШЧО
перед тим як ви перейдете за лінком, попереджаю: все це матиме сенс лише для тих, хто читав книгу і знає в чому сутність її і Холдена Колфілда