вандер вуман

стариє пєсні о том же

натрапила на чергову статтю про жіночність і економію на сєбє

і прямо буревій емоцій піднявся у мене всередині

по-перше, найнеприємніше визнавати, що одна з глибинних причин синдрому супєр-женщіни, яка всєх спасьот - це гордість -___- 

по-друге, це безсила злість на різновікових принцес, яким не потрібно докладати зусиль, аби отримати все, що завгодно - достатньо змахнути віями і прикрашати собою світ

я не хочу нічого не роблячи сидіти на сраці і махати віями, мені подобається працювати і залучатись до різних активностей, робити внесок у світ навколо, але мимоволі задумуєшся - де справедливість? -___-

по-третє - і так буває кожного разу, - тільки-но стряхнеш із себе супергеройські доспєхі і влаштуєш собі пригоду чи накупиш нарешті засобів для втомленої недоспаної шкіри обличчя - аж раз! - несподівано надходить сигнал sos - як обов*язкова процедура періодичного щеплення від близьких, і ти вже за стійким відпрацьованим рефлексом несешся як чіп із дейлом на поміч

а головне - тебе ж ніхто не примушує наче, але сидить всередині якась вшита за замовченням функція, яка щоразу активується і спалахує червоними мігалками швидкої допомоги - доки ти тієї допомоги не здійсниш

близькі це вже добре вивчили, і іноді навіть мимоволі провокують спрацювання тих твоїх внутрішніх датчиків

і далі, думаю собі, точно не хочу дочку)

бо не маю жодної гадки, як вирощують принцес-бєлоснєжок

#такоє #ізжизніженщіни #мінуткасаможаління