февраль:достать чернил и плакать

февраль. достать чернил и плакать

писать о феврале навзрыд

пока грохочущая слякоть

весною черною горит... (с)

Б.Пастернак

це було кілька років тому

я їхала в маршрутці з вокзалу після того, як зустріла і провела друга-полупроводніка, який проходив практику на потязі Миколаїв-Москва

це якраз був час *естетік клаб* від *естетік едьюкейшн* і саме тоді я вперше почула ці рядки і взагалі - її. цю неймовірну жінку

я тоді не зовсім зрозуміла, чому вона співає англійською, французькою і при цьому так гарно промовляє слова російською - зовсім без акценту

Дмитро Шуров, Луї Франк і Юрій Хусточка навчали багато чому, і ділились досить цікавою підбіркою артистів та їхніх робіт

ну якось так я послухала її серед усих інших і продовжила жити далі

і ось в минулому році, чомусь в голові замаячив цей рядок про февраль

і мій найкращий друг гугл видав кілька варіянтів - Борис Пастернак і... Регіна Спектор...

це була ВОНА

так почалося моє справжнє знайомство з цією жінкою

я понакачувала собі усих її альбомів і безуспішно намагалась відшукати в сошіал-медія)

вона *ізвлєкать умєєт звук із чєго угодно* - підспівує ударам пальців по перекладині стула, напів-хаотичним акордам гітари, тиші і звісно моїм улюбленим звукам - чорно-білих клавіш..

лірика її пісень не банальна, ноти - і поготів, та і сама вона далеко не *тупо комерційна* артистка

вона справжня

безпосередня

бєзумна

і бєзумно талантліва..

в ній є шось як у Жаночкі Агузарової :) 

просто слухати, заплющити очі, відчути шкірою її вокал...

пані Регіна Іллівна Спектор..