видавати:дозами

цікаво, з чого все почалося...

мабуть з ліків..
моя мама завше каже: *ліки від отрути відрізняються дозою*
тож мабуть таки з пігулок, крапель та капсул

потім туалетний папір, розділений пунктирчиком на дозовані шматочки
далі гель і мило у мікроскопічних шматочках і баночках, що їх виставляють в літаках та готелях

дозований сон, дозований час на прибирання
дозований щоденний трафік
дозований особистий простір в маршрутці

дозований стан рахунку і скінчена кількість можливих повідомлень
поставлений в межі та суворо дозований час на читання
я маю на увазі *справжнє* читання - паперове, з гортанням сторінок і загинанням їх куточків (хоча дітей вчать, шо не можна так поводитись з книжками. я - загинаю. не кажіть дітям)

обмежена кількість гарячої води у бойлері - рівно стільки, шоб приймати душ швидко, тобто *по справі*, а не насолоджуватись стоянням під струмами води

у нас є навіть дозоване сонячне проміння у солярії та дозований океан у басейні

для всього є портативність, зменшеність, яка вміститься у долоні, до того ж видаватиметься тричі на день після їжі, чітко у дозованій кількості..

а якшо...
а якшо в середині..
глибоко в середині, у серці у людини..
є величезний акумульовний запас не витраченої любові..
незатребуваної
то її треба теж видавати порціями? дозами? шоб не знесло як повінню чи торнадо?
дозоване кохання..

бо, знаєш, відкриття отого сховища акумульованого кохання, на якому немає дозатора, для якого не існує меж і слідуваня правилам підкресленої ввічливості, - то є велика відповідальність..