в дитинстві у мене була мрія - піаніііінооооо...
але мені його ніколи не купили)
звісно моє життя ше не завершується, і все ше можливо (тобто навіть те, шо я таки освою на піаніні шось окрім мажор-мінорних акордів і ше парочки замуток тіпа стакато, лєгато і шось там ше)
коротше кажучи, коли я чую звуки цього інструмента, у мене певно прокидається мій незавершений гештальт)) і зачіпає струни не тіки під кришкою ф-на, а і ше десь під моїми ребрами та м*язами
моє нещодавне відкриття - Дмитро Шуров, под відом Pianoboy
пару років тому я із задоволенням слухала по вечорах на якійсь фм хвилі *естетік клаб* від естетік едьюкейшн (Дмитро Шуров, Луї Франк і Юрій Хусточка - як щяс пам*ятаю)
і ось нещодавно я не тільки відкрила для себе Pianoboy а і провела кореляцію між цим персонажем і Шуровим, і звісно зразу ж закохалась, не роздумуючи )
і як часто буває, провороніла своє щастячко, бо виявилось шо восени він був у нас в дніпрі
дивитись, заплющивши очі...
0 коментарі:
Дописати коментар