тупиковая ветвь эволюции или все-таки...

я вірю, шо вони є різні)

і шо вони не *казли* (принаймні, не всі : D )

звісно і серед *ем* і серед *жо* трапляються такі екземплярчики, шо просто буее..

але ж я не про таких)

я - про инших!

про таких як у пісні про *вєліколєпную чєтвьорку і вратарь* :)

про.. креативних, прагнучих, шукаючих.. не пригод на свої .. а на.. на істину, на можливості, на вихід

про таких, яких не зупинить біль, які не здадуться

які зможуть зібрати себе по шматочках і продовжити боротьбу

адже це день воїна

ось я про таких - воїнів

але кожному воїну потрібно знати, шо у нього є тил, шо на нього чекають, шо його приймуть розламаного на найдрібніші шматочки, і вилікують і полагодять усе..

і після цього він з новими силами буде готовий до нових сраженій і нових перемог

я ціную хлопців, які здатні брати на себе відповідальність і приймати рішення (може тому шо я знаю таких лише 3 і один із них мой любімий дядя?))

у кожного з нас своя історія(ї), але також цінно, коли чоловік попри минулі шрами готовий бути щирим

любі мальчікі, бажаю вам мудрих жінок і - стати справжніми чоловіками з великої літери *М* (від рос. - мушшіна)

п.с. я верю в мужество отчаянных парней (с) зі святом, діар гайз!