Одні з нетерпінням чекають на нього і закликають інших розділити з ними це захоплення і піднесений настрій; другі стверджують, що це свято неодмінно слід відзначати в ліжку (і повірте, вони не мають на увазі грип, хоча чому саме у цей день в них має статися якийсь особливий святковий секс, - загадка для мене) і в принципі роблять сильний акцент на еротичності; треті обмежились гейтом до цього дня, називаючи його днем психів чи взагалі як завгодно, лише не святом закоханих; лишимо в спокої четвертих - тих, кому байдуже :) ; і нарешті невеличке угрупування людей, які наче і не заперечують це свято, але і висувають альтернативу.
Ми всі знаємо, шо таке любов. І не знаємо, шо таке любов.
Це почуття? Емоції? Телефонувати щодня? Робити приємно? Називати лагідними словами? Проводити багато часу разом? Воліти постійно бути поруч? Балакати нескінченну кількість годин поспіль? Думати про людину весь час? Кохатися? Потрібне підкреслити, продовжити список.
Колись я думала, що знаю, *що це таке* :)
Але з того часу минуло стіки років, і всі попередні хребці моїх переконань було зруйновано. І новий хребець з новим розумінням під назвою *любов* у мене тільки росте.
Але те, шо я починаю усвідомлювати, - любов – це жертовність і мудрість. Це – віддавати. Це серце, але це не *відключення мозку*. Це як .. вибір, усвідомлення, укладання заповіту. Це як вірність, а ше, найяскравіше про любов для мене звучить вірш з Біблії *в любви нет страха, но совершенная любовь изгоняет всякий страх*. Любов не знає неповноцінності; вона не тільки викриває проблему – вона пропонує ліки до неї; вона прощає; вона продовжується попри поразки і біль; вона відкрита і щира;вона віддає – безумовно; а ше її існує безкінечна кількість, тож скільки би ти не віддавав – тобі самому її ніколи не бракуватиме, якшо звісно ти черпаєш із невичерпного джерела Божої любові.
Тож я би примкнула до останньої групи людей, і не зациклювались би лише на любові між ем і жо.
І якшо у вас немає *половинки* (хоча нашо вам половинка, - шоби вас було півтора? прагніть до повноцінності і шукайте повноцінної особистості), це ше не причина писати #hate14. Висловіть свою любов тим людям, яких ви цінуєте – вашим батькам, френсам, менторам, братам і сестрам. Не обов*язково дарувати шоколадні серця і листівки) можна подарувати шось, шо буде коштувати набагато дешевше для вас – і цінуватися набагато більше іншою людиною.
Подаруйте свій час, тепло, піклування, дружню розмову, подаруйте натхнення і любов – ту, що не минає, нероздільно стосується кожної людини і не знає егоїзму – Божу любов.
Подаруйте світло :)
0 коментарі:
Дописати коментар