(с)приймати частинами: барвінковий 2013-й: 2

беручи із своєї ех-Собакарши приклад, ще минулого року запровадила собі таке правило: відкривати щороку для себе принаймні два нових місця. 

торішніми відкриттями стали весняна Одеса та першо-грудневий Львів, на 2013 записала собі відвідати Грузію та Пітер (а саме Фотосушку на її батьківщині). план вдалось виконати лиш на половину, втім подорожей було чимало, зокрема до міст та містечок, де ще не ступала нога барвінкової людини. 

невеличкі самостійні подорожі подобаються мені тим, що ти вчишся класти у наплічника лиш найнеобхідніше та покладатися лиш на себе. а ще я певно фартова (тьху-тьху-тьху) або безголова :)) 

п*ятки

• все ще у мене в голові росте, як пухлина, ідея про принаймні тижневу автостоп-подорож по теплу, і тут окрім мануала для автостопщика-чайника, потрібен більш-менш притомний мущіна, бо фарт-фартом, але рушати в таку подорож самій-самісінькій все таки стрьомняк. втім, одного разу цьогоріч я несподівано для себе стопнула до Запоріжжя

• плановим відкриттям стала подорож до Грузіі. це була перша заграніца для мене і просто неймовірна країна

• далі було місто Че :) несподівано, з квитком в один бік і абсолютно незнайомим каучсерфером, який хостив мене там. це була в певному розумінні подорож-виклик собі самій, головним чином через те, що я там потрапила під рясну зливу, і не мала можливості привести волосся до прілічного стану, це моє слабке місце -__-

• ще одна емоційна, але організована, подорож відбулась влітку до Донецьку. власне організованою вона була завдяки Сашку К. який подбав про все, починаючи від зустрічі мене з експресу, до їжі, теплої кенгурушкі, парасольки, ночівлі та развлєчєній, за що йому та його вірному другові Толічкє величезне дякую. Саша у минулому вчитель, і ці скіли "піонєрвожатого" нікуди не дінеш ;) (по собі знаю ^_^)

• ще було дві подорожі до Києва. одна робоча влітку зовсім на декілька годин, така нонстоп-зйомочна, і друга свіжа груднева. поки весь свідомий народ прибував на перше Євромайдановське Віче, я їхала до своєї малої Ольки і Фредічки Дарста, на зустріч з яким чекала вже кілька років, і останні три з них жорстко тупила з купівлею квитка на його гіг. 

со2

окрім музично-фотографічних ін*єкцій, я зовсім трохи шось читала і зовсім трохи шось переглядала. із того, що була здатна перетравити на со2...

• перше в моєму житті повноцінне стереокіно - про зомбі, Бред Піта і прочі штуки Світова Війна Z. походження та еволюція зомбі це явно не моя тема, втім, переглянути було цікаво. у кіно. ну і ідея про те, що стрічку знято за фрагментом однойменної книги, звісно тішить мене, як філолога. одного дня певно прочитаю

• Великий Гетсбі - вже друга стрічка за Фітцджеральдом, яку переглядаю. і розумію, що він щось зовсім не моє. хоча знов-таки, переглянути саме в кінотеатрі - єдиний раз - а чому б власне і ні.

• якою би прихильницею Квєнтіна я була б, аби не переглянула Джанго. він факін пьорфект. та там же кожен епізод просто маніакально ідеальний - кольори, ракурси, деталі, звісно діалоги, і - цей той момент, коли я дивлюсь на ДіКапріо і розумію, що ось воно! він просто ідеальний антигерой. ось тут він справжній красунчик :) ну і вся ця коралово-кетчупна кров у кращих традиціях.

• Бєшениє Пси. (нарешті! - вигукує Валєра, намєкая що тепер я "в клубі"). так, нарешті. коли я візьмуся писати сценарії (коли візьмуся??!! - обурено вигукує Макс), ось що я читатиму. і переглядатиму. в мене від нього візуальні/монологічні/сюжетні/та детальні оргазми. нє, звісно Тім Рот няшка, але ж я про Квєнтіна.

• Френсіс Ха - гіпстерська чб стрічка, яку ми переглядали в порожньому залі. лише я, Даша, мій явний друг, та її лама Чарлі. очєнь зря я вам скажу. зря в порожньому залі. стрічка дуже зворушлива і справжня.

• завдяки щасливій руці пані Горпини, отримала один з її призових квитків на перегляд короткого метру з KFSS :) мімімішна анімація Bear Me та зворушуюча стрічка про День Всих Святих про традиційно самотню дівчинку-підлітка - ось мій улов

• із ще одного фестивалю короткометрівок почався мій проект 365 - а саме з Мангетенського. прєдсказуємая, втім все ж романтична свято-валентинська історія із Генделику Кісмет, стоп-моушенові Ірландські Народні Меблі та комічна фінська стрічка Чи маю я подбати про все? - ось мої короткометрові видихи того вечора.

• ну і як же не сказати про Through the Never - фільм, який радше скидається на майже двогодинний наркоманський відеоряд до пісень Мєтли. стерео-Хетік порадував) 

читала я цього року зовсім небагато. 

нарешті дісталась до Механічного Апельсина, Screw It Let's Do It мого неперевершеного Бренсона, якого мені задаріла Елічка, і насолоджувалась Золотим Телям. наразі читаю Одноповерхову Америку і філологічно кайфую від тої насиченої делікатесної мови, якою вони пишуть. це наче ти читаєш словник Ожегова)
тепер шукаю такого ж ідеального україномовного автора/перекладача :)

дізнатись, що я заливала до вух та зіниць цього року

далі буде: трохи про барвінкові новорічні обіцянки