feels so right

я рада быть мной
быть здесь, сейчас, в том месте, времени, возрасте, окружении, где я есть

это невероятное осознание, чувствование - может быть даже впервые в жизни - когда ты понимаешь, что у тебя есть ВСЕ 

это не значит, что нечего желать (дада, те шикарные часики из вишлиста мне по-прежнему нравятся!)
это значит - что ты доволен, благодарен и наполнен

это так же не значит, что все идеально гладко, но это значит, что ты наконец решаешься быть честным с самим собой - и переживать эмоции, ситуации и жизненные уроки, ничего не избегая
и это удивительное ощущение :)

мне во всяких смыслах удалось избавиться от лишнего - и многое приобрести
есть вдохновение и любовь, которыми максимально хочется делиться с окружающими
есть ободрения и ценные моменты для самых самых близких
и есть кое-что - что хочется аккумулировать или хранить только для себя

этот год был наполнен самыми непростыми событиями, напряженными, пугающими, не умещающимися в понимание и сознание
но эти штормовые предупреждения всколыхнули и вынесли на поверхность в каждом из нас 
самое сокровенное и неприглядное
я очень благодарна, что самые мои близкие люди и те, кем я восхищаюсь - здравые и добрые

вместе с тем было много моих личных творческих и светлых событий, поездок, самых разных людей, фестивалей, открытий, музыки, фильмов, книг, встреч, котов, моря, прогулок по незнакомым местам, множество нового, что я пробовала делать впервые 

во множестве сфер я вышла за пределы зоны личного комфорта
и это того стоило

в определенный момент, приходит понимание, что чем больше ты благодарен тому, что у тебя уже есть - тем больше ты получаешь с горочкой - и тем больше можешь делиться со всеми вокруг

капитан очевидность сообщает: незримый мир куда реальнее материального

я дожила до планки, по крайней мере в локальном масштабе^^ когда "а таня барвинкова там будет?" или "просто скажи на входе, что ты барвинкова" и даже "а можно/хочу тебя сфотографировать?" ;)
если честно, это тешит самолюбие :)
все, минутка тщеславия окончена

есть такие люди, которых когда встречаешь, кажется "о боже, вот это круто, ты правда со мной разговариваешь?"
а потом оказывается, что не эти люди для тебя - а ты для них
от этого они не становятся менее круты и талантливы
наоборот
круто, когда таким людям ты можешь чем-то, как это называется у верующих, - послужить

но есть также люди - которые для меня
которые не выпивают твои соки - а наполняют, вдохновляют и направляют
и вы неизбежно делаете друг друга чуточку лучше и чуточку настоящее

впервые в жизни у меня есть по-настоящему мое личное пространство
где работает мой режим жизни
и мой личный хаос упорядочен по удобным мне принципам
(и даже есть кусочек фотообоев с водопадом и настоящий котик)

позволять другим людям заботиться о себе - сложно
но, кажется, это приятно и здОрово
и здорОво наверное тоже

круто, когда у тебя есть команда и партнерские отношения в разных сферах
у меня есть
и я очень благодарна за это

когда ты пересекаешь границы некоторых своих собственных табу, ты думаешь "все круто, но наверное, однажды я за это поплачУсь"
а потом смотришь по крайней мере на шесть лет назад, и думаешь, "а может я уже как раз поплатилась?"

наверное, самое важное, чему я научилась в этом году, это осознание, что нет ничего, кроме "сейчас", кроме этого самого момента, который нужно ловить, переживать и впитывать

вот этого чувства наполненности и мира внутри, которое наконец-то состоялось во мне, я желаю каждому - несмотря ни на что, что происходит снаружи
вроде это называется словом "шалом"

с новым годом :)

секс і кекс: от мучного отказаться

хотіла дочекатись, коли ж таки буде -10 кг, але тут вже починають питати, як то я так схудла
(почуваюсь прямо як лариса доліна)

як такової серії "до і послє" в мене немає
тому ось вам просто одразу "послє" (дофантазуйте + 7 кг, яких вже нема)

вандер вуман


стариє пєсні о том же
натрапила на чергову статтю про жіночність і економію на сєбє
і прямо буревій емоцій піднявся у мене всередині

#файнемістотернопіль: артзапой


потяг, плівка, душевна акустика до мурашок, карма кава, поезіі, багато сонця, ніч короткого метру непростих стрічок, медовий полин, прохолода і трохи лінивого релаксу...

океан


інколи відчуваю себе океаном
із солярісу
я наче створюю форми, уявлення для людей про себе - які вони здатні прийняти і перетравити, гарантовано не отримавши виразку шлунку чи ізжогу

це такий собі захисний шар, сплетений із цілого розмаїття дрібниць - рис, зевгм, підкочених джинсів, невимушене виконання неписаних, але очікуваних інструкцій

не так багато людей, що перетинаються окружностями своїх життєвих кіл з моїєю, є лікарями чи суддями
але чомусь так багато з них вельми охочі виносити вироки і ставити діагнози
подекуди це тішить, подекуди втомлює
втім не маю жодного бажання переконувати, доводити чи то пояснювати

***
завжди уявляла собі той океан густою - густіше аніж наваристий бульйон - субстанцією, крізь яку чомусь час від часу пульсує електричний струм

цей персонаж для мене загадковий і неосяжний навіки
зараз подумалось - можливо це навіть прообраз Бога
#оцетакнесподіванка #ночноє

увертюра перед початком дуже жорсткої подорожі

бачили картинку в мережі про дівчинку, що ненавидить планування, аби нічого не скасовувати і лишатись спонтанною?
ага, так то про мене

нащастя, в нас на роботі не потрібно їбошити аж 6 місяців, перш ніж отримаєш змогу піти у відпустку, втім все ж деякі правила існують - типу підтверджувати відпустку як мінімум за місяць до її взяття

я люблю свою роботу і людей там, але якось довела себе до стану "іщо-чучуть-і-я-звільнюсь" - що в перекладі на загальнолюдську має звучати як "та-піди-вже-у-відпустку-перепочинь-і-перестанеш-ненавидіти-світ" :)

спишемо на температуру

проводити спітнілою долонею по шерсті кішки - це моє спілкування з тобою
мої фейли - це спілкування з тобою
мої недосипи і перевтоми - це спілкування з тобою
зазирання в пустку самої себе всередині - це спілкування з тобою
закладені зсередини вуха - це спілкування з тобою
тривожний пульс - це спілкування з тобою
уривчастий гарячий подих уфо з-поза стіни - це спілкування з тобою
пусті тихі нічні вулиці, що пахнуть цвітом акації та скошеною травою, - це спілкування з тобою
побачення і недоречні жарти - це моє спілкування з тобою
торкатись кінчиками пальців инших життів - це моє спілкування з тобою
гудіння вентилятора - це моє спілкування з тобою
мої невідворотні втрати - це спілкування з тобою
усе навколо, кожна істота, кожна подія, кожен дотик, кожна розмова чи нерозмова - все це лиш прояв нашого з тобою спілкування
наших з тобою стосунків
насправді у світі є лиш ти і уявна, уявлена тобою, я

такі-то справи
такі-то розмови з Богом


еще раз про любовь


вже вдруге мої улюблені котики The Bajinaks рятують мене краще за будь-які антидепресанти
музика, любов, щирість, емоції і справжність діють сильніше за трудо- чи ще якийсь там -голізим, до того ж не викликають жодних шкідливих побічних ефектів

про лакмусові папірці, наляканих хлопчиків та весняне загострення


  • ці часи і ці події - чудові лакмусові папірці 
  • пости не змінюють ситуації в країні. вони змінюють твоє ставлення до ситуації в країні 
  • інформаційний передоз знижує поріг чутливості, і одного дня твоя колега починає дивитись новини як кіно, задля розваги чи то холоднокровної критики
  • у час весняного загострення повертаються твої давні уявні друзі-дзен-буддисти, переконані у тшєтності усього сущєго і трощать захисний пластиковий ковпак навколо твого мікро-всесвіту

Good Bye, Lenin!

сидиш собі така ненафарбована домашня, ісиш червону капусту з оливками, дивишся Шустера, в якого зійшла  з обличчя засмага типу "морква", аж телефонує тобі дитина (не питайте) і каже: "ми тут ета, Лєніна валім, приєжжай, а?"

біжиш до ноута, до стріма, дивишся, аж тут давній приятель, який тривалий час проживав у Дніпрі, слідкує за подіями в Україні протягом трьох місяців, та намагається розкласти усе по полицях для своїх РФ знайомих, бо наразі проживає в Москов, питає: "ти там?"

це знов такий момент, коли ти думаєш, невже ти зараз лише втикатимеш в монітор, коли це все відбувається в 20 хвилинах від тебе. в реальному часі. в голові прокрутилися неясні кадри з тєлєка із 91-го, путч, броньовик, Єльцин. і ти сама себе питаєш: "ти там?"

про майдан в голові (с)

спочатку, як звичайно, це мав би бути пост про гіркоту та упередженість, якими здебільшого наскрізь пропитано моє ставлення до більшості віруючих (маю на увазі усіляких протестантів), зокрема через упередженість, та обмеженість тієї більшості - у питанні, який не обсмоктав як мозкову кістку під час готування холодцю, лише ледачий, - у питанні Майдану. це певно я той ледачий і є.

де з ким сперечалась. де в кому не розчарувалась, а навіть навпаки. але здебільшого, дочекалась, поки гіркота та бунт проти тої обмеженості (на місці якої власне має бути як раз ясність мислення, готовність розглянути питання з різних кутів, у мене завищені вимоги до віруючих, пробачте) перегоріли і перетворилися на купку безбарвного беземоційного попелу.

(с)приймати частинами: барвінковий 2014-й: 1

отож, нахвалившись, яким був ушедший рік для моїх вух, зіниць, п*ят, та загалом внутрішнього мікро-всесвіту, переходю до щорічних барвінкових обіцянок
оскільки обіцянки головним чином дані собі, і я не любитель ділитись деталями планів, то в подробиці поринати не буду. лиш скажу, що в моєму плані більше 50 пунктів :)

я і до року коняки усю дорогу пахала, життя коротке, добрих людей навколо чимало, але трапляються і ті, хто неодмінно харкане тобі у самісіньку душу, валшебнік в галубом вєртальотє не прилетить, отож шоб хоч трохи дати собі раду, більшість из тих 50-ти пунктів спрямувала і присвятила я собі самій і здійсненню чогось такого, що не те щоб є життєво важливим, але неодмінно хочеться спробувати, поки не настав кінець світу чи підарешт підарештович не закатав нас усих ув асфальт

наприклад, вивчати французьку
або вчитись грати на ф-но
чи взагалі нечувана розкіш - висипатись)
звісно, недивлячись на те, шо у мене як і у всих жінок в голові лише одна трубочка, яка тримає вуха, є в обіцянках речі цікавіші, аніж прості дівочі радощі життя

але цікавіше - дізнаватись вже про їхню реалізацію і результати, аніж просто розводити балачки
тож, до зустрічі у 2014

і в якості вишеньки на тортику обіцянок - трохи романтики та лірики від Львівського гурту, якого також сподіваюсь одного дня почути наживо..

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...